Мы ВКонтакте

Стаття 31. Участь в судовому процесі судового експерта

В судовому процесі може брати участь судовий експерт.

Права, обов'язки та відповідальність судового експерта визначаються цим Кодексом та Законом України "Про судову експертизу".

Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

Судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.

 

Коментар:

При розгляді та вирішенні господарських справ суд іноді потребує допомоги різних фахівців, у зв'язку з чим коментована стаття передбачає можливість участі у справі судового експерта, права, обов'язки та відповідальність якого визначаються Законом України від 25 лютого 1994 р. "Про судову експертизу".

Судовий експерт — це особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються її спеціальних знань. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" фахівці спеціалізованих установ і служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності. Крім того, у ст. 11 цього Закону наводиться перелік осіб, які не можуть бути експертами (особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, які мають судимість тощо).

Експертиза — це дослідження на вимогу суду поданих ним об'єктів, що провадиться експертами, які мають спеціальні знання, на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Експертиза здійснюється у визначеному процесуальному порядку з додержанням встановлених ГПК України правил. Тобто це спосіб дослідження, виявлення і пізнання фактичних обставин — дослідницький шлях до висновків про фактичні обставини у справі, наявність (відсутність) яких фіксується у висновках експерта. Отже, висновок експерта — докладний опис проведених експертом досліджень, зроблених у результаті них висновків та обгрунтовані відповіді на питання, поставлені господарським судом. Про необхідність надання висновку експертом у письмовій формі йдеться у ч. 2 коментованої статті, згідно з якою судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань у письмовій формі (див. коментар до статей 41, 42). Висновок експерта, як і пояснення осіб, зазначених у ст. 30 ГПК України, використовується господарським судом поряд з іншими доказами, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Особа, яка проводить судову експертизу, — експерт — як і особи, зазначені у ст. 30 ГПК України (див. коментар до неї), є суб'єктом процесуальних відносин, що виникають між ним і господарським судом, і користується правами і несе обов'язки, визначені у цій статті та Законі України "Про судову експертизу". Судовий експерт, оскільки це необхідно для подання висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів. Він також може вказувати в акті судової експертизи на виявлені у ході її проведення факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання щодо предмета судової експертизи; подавати скарги на дії особи, у провадженні якої знаходиться справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням (ст. 13 Закону України "Про судову експертизу").

Експерт має право знайомитися з матеріалами судової справи як у процесі підготовки справи до розгляду, так і в стадії її розгляду. До прав експерта належить також право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку (ч. 5 коментованої статті). Право експерта на самовідвід за наявністю передбачених чинним законодавством підстав, що виключають його участь у справі, регламентується також спеціальним законодавством (ст. 12 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідно до змісту коментованої статті проведення експертизи може мати місце як за ініціативою господарського суду, так і за ініціативою сторін і прокурора, який бере участь у справі. При цьому в останньому випадку сторони і прокурор, який бере участь у судовому процесі, мають право не лише заявити про необхідність проведення експертизи, а й наділяються правом заявити відвід судовому експерту. Згідно з ч. 6 реалізація такого права сторонами або прокурором, який бере участь у судовому процесі, можлива у разі, коли судовий експерт особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Усунення судового експерта від проведення експертизи, призначеної ухвалою господарського суду, можливе як за власною ініціативою (ч. 5 ст. 31 цього Кодексу), так і за заявою сторін та/або прокурора, який бере участь у справі (ч. 6 ст. 31).

Відвід, заявлений експерту, як і відвід, заявлений судді (див. ст. 20 та коментар до неї), має бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Винятком є ситуації, коли про підстави відводу експерта сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті, — у такому разі відвід можна заявити і після початку вирішення господарського спору по суті заявлених вимог.

Відповідно до коментованої статті питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.