Мы ВКонтакте

Стаття 35. Підстави звільнення від доказування

Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

 

Коментар:

Обставини, включені у предмет доказування, підлягають доказуванню у суді. Проте доказування не потребують обставини, які перелічені у коментованій статті. До них належать обставини, визнані господарським судом загальновідомими. Загальновідомість факту обумовлена обмеженістю у часі, просторі і за колом осіб. Обмеженість у часі пов'язана з природною властивістю людської пам'яті забувати події, їх деталі і хронологію. Обмеженість у просторі пов'язана з тим, що обставини можуть мати як світову відомість, так і регіональну, і лише конкретний суд може визначити для конкретних обставин їх відомість на певній території. Загальновідомість пов'язана і з певним колом осіб. Так, наприклад, певні факти у банківській сфері при розгляді спору щодо її проходження, можуть бути відомі сторонам процесу і суду, який володіє цією інформацією, що базується на практиці розгляду певних категорій справ. Не потребують доказування також преюдиціальні факти — такі, що встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори, наприклад третейського суду) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Статтею не визначено преюдиціальність фактів, які встановлено судовими рішеннями адміністративних судів, але згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. До обставин, що не потребують доказування, віднесено і презумповані факти — такі факти, які згідно з законом вважаються встановленими. Але, хоча від обов'язку доказувати зазначені факти звільняється одна зі сторін, таке припущення може бути спростовано у загальному порядку іншими особами, які беруть участь у справі.

При розгляді справи можуть не доказуватися також і визнані факти — обставини, які визнаються сторонами. Ці обставини не доказуватимуться, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання (див. коментар до ст. 43).