Мы ВКонтакте

Стаття 36. Письмові докази

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

 

Коментар:

1. Аналіз ч. 1 коментованої статті дає змогу зробити висновок, що законодавець під письмовими доказами розуміє документи та матеріали, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Документ — це результат відображення фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності і розумової діяльності людини за допомогою письма, графіки, фотографії, звукозапису або іншого способу на спеціальному матеріалі (папері, фотоплівці, папірусі, пергаменті тощо).

Документи є засобом зберігання та передачі у часі і просторі різної інформації, тому вони отримали широке використання у різних сферах, а у багатьох випадках ведення документації стало обов'язковим. Практично неможливим є вирішення будь-якої справи і ухвалення у ній рішення без використання та аналізу інформації, що міститься в документі. Все це робить документ одним з найважливіших, а у випадках, вказаних законодавцем, — обов'язкових джерел доказів у господарському процесі. У зв'язку з цим оперативність і обгрунтованість рішення більшості господарських справ залежить від вміння посадовців і обслуговуючого персоналу відшукати серед різноманітної документації ту, що є джерелом доказів.

До письмових доказів належать: договори, товарно-транспортні накладні, акти прийому продукції за кількістю та якістю, акти експертизи, висновки державних та інших органів, установчі документи, платіжні документи, довідки, інші документи.

Листи, телеграми мають силу доказів, якщо містять відомості про факти, що мають значення для справи, або відомості, що такі факти спростовують. Наприклад, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин, у тому числі договір, вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. У статті 207 ЦК України не міститься вичерпного переліку таких документів, тому поряд з листами і телеграмами можуть використовуватися інші засоби зв'язку, наприклад, факсимільний чи електронний. Визначальним при цьому є можливість достовірно встановити той факт, що даний документ надійшов саме від сторони за договором.

Обов'язковою умовою є наявність на документі (документах) підписів сторін. Підпис на телеграмі засвідчується у встановленому порядку підприємством зв'язку, про що в телеграмі робиться застереження. Електронні документи засвідчуються за допомогою електронного цифрового підпису.

2. Частиною 2 коментованої статті встановлено, у якій формі має бути поданий до господарського суду документ, аби він міг бути використаним як доказ. Так, письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Під належним чином засвідченою копією розуміється копія, що засвідчена нотаріально, або у встановлених законом випадках — посадовими особами, яким це право надане. Підпис посадової особи має бути скріплений печаткою органу, який він представляє.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

3. Іноді з обставин справи випливає необхідність оцінки як доказу оригіналу документа, оскільки відповідно до законодавства певні обставини мають бути засвідчені тільки такими документами. У таких випадках до господарського суду мають бути подані саме оригінали документів. Оригінали документів подаються також в інших випадках на вимогу господарського суду.