Мы ВКонтакте

Стаття 37. Речові докази

Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

 

Коментар:

1. Носіями інформації є не тільки люди і створені ними різноманітні письмові документи, але й інші об'єкти матеріального світу. Серед будь-якої інформації, яку здатні містити такі об'єкти, може бути інформація, необхідна для встановлення об'єктивної істини і винесення обґрунтованого судового рішення. Такі предмети матеріального світу законодавець іменує речовими доказами. Отже, речові докази — це зібрані, перевірені та оцінені у встановленому порядку предмети матеріального світу, властивості яких свідчать про обставини, що мають значення для справи.

Головною особливістю речових доказів у порівнянні з іншими видами доказів є те, що вони представляють "не словесний або кодовий (цифровий, графічний) опис обставин, що мають значення для справи, а чуттєво-наочне втілення їх слідів і ознак, що збереглися до моменту провадження по справі".

Речові докази можуть бути одержані й використані у найрізноманітніших справах. Для цього необхідне дотримання двох основних умов: предмети мають нести інформацію, необхідну для встановлення істини у справі, і їх причетність до справи має бути відповідним чином оформлена.

Речові докази можуть містити найрізноманітнішу інформацію, що має істотне значення для встановлення об'єктивної істини. За допомогою речових доказів можна встановити винність або невинність окремих осіб, а також визначити найбільш оптимальний момент, що вимагає видання правозастосовного акта тощо.