Стаття 48. Визначення розміру сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи та послуги перекладача

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

Судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

 

Коментар:

Статтею 44 ГПК України зазначено, що до складу судових витрат належать витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи та послуги перекладача.

Розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), визначається господарським судом з урахуванням ставок і окладів, встановлених експертною установою.

Експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються: вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті; вартість попереднього продажу проїзних документів; проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межею населеного пункту; найм житлового приміщення, а також добові у розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження, та згідно з поданими документами, що підтверджують розмір цих витрат. Якщо проїзні документи не подано, відшкодовується мінімальна вартість проїзду між місцем проживання і місцем виклику.

Постановою Кабінету Міністрів від 23 квітня 1999 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" затверджені норми добових витрат на відрядження працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності, а також норми добових витрат для обчислення та відшкодування витрат на службові відрядження.

Витрати, пов'язані з перекладом документів, а також з оплатою за вручення їх за кордоном відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 р., до якої приєдналася Україна, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона.

Витрати, пов'язані з викликом до суду, відшкодовуються після виконання експертами, перекладачами та іншими особами своїх обов'язків у розмірі, що визначається у рішенні господарського суду. У разі невирішення питання про розподіл судових витрат у судовому засіданні господарський суд виносить ухвалу про стягнення визначених судом витрат відповідно до ст. 88 ГПК України.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи у господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Статтею 44 цього Кодексу передбачено, що до складу судових витрат належить також оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони оплачуються адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. З коментованої статті витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на адвокатську діяльність та прийняв Присягу адвоката України.

Отже, коментованою статтею передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Стягнення зазначених витрат у рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.