Мы ВКонтакте

Стаття 58. Об'єднання позовних вимог

В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

 

Коментар:

У ході підготовчого провадження та розгляду справи господарським судом вчиняються різноманітні процесуальні дії з метою забезпечення всіх необхідних заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні. Коментована стаття передбачає можливість об'єднання позовних вимог, метою якого є забезпечення належної організації розгляду справи, реалізації принципу процесуальної економії, виключення можливості прийняття судових рішень, що суперечать одне одному.

Для об'єднання позовних вимог необхідна хоча б одна з умов: 1) зв'язаність вимог між собою підставою виникнення, тобто такі вимоги мають походити від загальної підстави. Прикладом можливого об'єднання позовних вимог може бути ситуація, коли при порушенні

зобов'язання про передачу майна можливо його витребування та відшкодування збитків, що пов'язані із затримкою виконання, зокрема, вимоги щодо основного позову та забезпечення за зобов'язаннями (наприклад, непоставка продукції за договором поставки та стягнення неустойки за прострочення виконання договірного зобов'язання).

Не впливають на об'єднання позовних вимог ті обставини, що зміст об'єднуваних вимог за характером різний: одних про визнання, інших — про присудження (наприклад визнання договору недійсним і стягнення збитків за неналежне виконання умов договору тощо).

Коментована стаття не виключає право позивача об'єднати в одній позовній заяві вимогу про визнання правочину недійсним з вимогою повернути одержане за цією угодою в натурі або відшкодування в грошах. У цьому випадку відповідач має право подати зустрічний позов про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього;

2) зв'язаність вимог між собою поданими доказами, тобто у разі використання позивачем тих самих доказів (наприклад, у разі недостачі перевезеного вантажу відповідачами можуть бути як вантажовідправник, так і перевізник).

Якщо у позовній заяві об'єднані декілька позовних вимог, не пов'язаних між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, така позовна заява підлягає поверненню господарським судом без розгляду за правилами п. 5 ст. 63 цього Кодексу.

Аналізуючи зміст коментованої статті, можна дійти висновку, що об'єднання позовних вимог може бути здійснено як за ініціативи сторони (за умови, що такі вимоги зв'язані між собою підставою виникнення або наданими доказами, тобто вони походять від загальної підстави), так і за ініціативи господарського суду (ч. 2 коментованої статті). Зокрема, суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті самі сторони, в одну справу (наприклад, спір про стягнення неустойки за різні періоди за тим самим договором). Крім того, у процесі підготовлення справи суддя також вправі об'єднати в одне провадження однорідні вимоги як за позовом одного позивача до одного або різних відповідачів, так і за позовами різних позивачів до одного і того самого відповідача.

Про об'єднання суддею кількох однорідних заяв або справ, в яких беруть участь ті самі сторони, в одну справу, зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. При цьому об'єднання позовних заяв або справ можливо як в процесі прийняття позовної заяви, так і в стадії розгляду справи. При цьому ухвала господарського суду не може бути оскаржена, оскільки не перешкоджає здійсненню права та розвитку процесу у зазначеній справі. Крім того, оскарження будь-якої ухвали господарського суду в апеляційній інстанції можливе лише у випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 106).