Мы ВКонтакте

Стаття 61. Прийняття позовної заяви

Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу.

 

Коментар:

Захист порушених і оспорюваних прав та охоронюваних інтересів осіб, зазначених у ст. 1 цього Кодексу (див. коментар до вказаної статті), гарантується їх правом на звернення у встановленому порядку з вимогою до компетентного органу, наділеного юрисдикційними функціями, розпочати діяльність шодо розгляду і вирішення справи зі спірних правовідносин. Господарсько-процесуальним способом, що забезпечує реалізацію права на звернення до господарського суду з метою здійснення правосуддя у справах, що виникають у спорах з господарських правовідносин, є позов.

Процесуальним діям щодо здійснення права на пред'явлення позову кореспондує обов'язок господарського суду розглянути вимогу про прийняття справи до свого провадження і здійснити у ній правосуддя, реалізуючи принципи законності та об'єктивності. Процесуально-правовою гарантією законності і обгрунтованості дій господарського суду є закріплення у ст. 62 цього Кодексу (див. коментар до вказаної статті) вичерпного переліку підстав відмови у прийнятті позовної заяви до судового розгляду, що не підлягає розширеному тлумаченню, а також право на оскарження ухвали судді про відмову у прийнятті позовної заяви.

Коментована стаття визначає порядок прийняття позовної заяви до провадження, згідно з якою питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, процесуальний статус якого визначається чинним ГПК України (див. коментар до ст. 19). Відповідно до ст. 4-6 цього Кодексу, залежно від категорії та складності справи, розгляд справи у місцевих господарських судах провадиться суддею одноособово або господарським судом у колегіальному складі. Суддя, розглядаючи справу одноособово, діє як суд.

Коментована стаття надає право господарському суду за наявності відповідних умов (зокрема додержання правил подання позовної заяви — див. коментар до статей 54—56 ГПК України), прийняти позовну заяву до провадження, тобто порушити справу, що є початковою стадією відповідного провадження, яка має специфічні завдання та цілі. Метою зазначеної стадії є реалізація права на звернення за судовим захистом, яка досягається виконанням завдань щодо своєчасного та правильного порушення справи, для чого заінтересовані особи звертаються до господарського суду із позовною заявою, але водночас необхідні і зустрічні дії суду в особі судді, який виконує завдання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі. Таке провадження може розпочатися господарським судом не інакше як за наявності всіх необхідних передумов права на пред'явлення господарського позову, а також додержання порядку реалізації цього права. Після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи є підстави для повернення позовної заяви (див. коментар до ст. 63) або відмови у відкритті провадження у господарській справі (див. коментар до ст. 62).

У разі додержання всіх вимог, встановлених законодавством, і відсутності відповідних перешкод, суддя приймає позовну заяву і відкриває на її підставі провадження у господарській справі.

Пред'явлення позову і прийняття його господарським судом викликає певні правові наслідки матеріального і процесуального характеру (наприклад, виникнення цивільних процесуальних правовідносин у конкретній справі, відкриття провадження у справі тощо). Суб'єкти господарювання стають сторонами й іншими суб'єктами правовідносин, набувають процесуальних прав та обов'язків таких осіб і можуть їх реалізовувати, спрямовуючи свої дії на захист суб'єктивних матеріальних прав і законних інтересів як своїх, так і держави.

Відкрите позовом судове провадження щодо розгляду і вирішення конкретної господарської справи спрямоване як на захист суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу суб'єктів господарювання, так і на охорону законності і правопорядку, а також на захист державного інтересу.