Мы ВКонтакте

Стаття 81. Залишення позову без розгляду

Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) виключено

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

 

Коментар:

Залишення позову без розгляду пов'язане з обставинами, які виключають розгляд справи у господарському суді до їх усунення. Провадження у справі у господарському суді закінчується без ухвалення рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до господарського суду за захистом і можливість застосування яких втрачена, та при неодноразовій неявці сторін.

Залишення позову без розгляду — це форма закінчення господарських справ без винесення рішення, яка дає право на повторне звернення до господарського суду з такою самою заявою.

Коментована стаття містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких позов залишається без розгляду. Зокрема, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. За правилами статей 54, 57 цього Кодексу до позовної заяви, яка подається до господарського суду позивачем, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. При цьому позовну заяву має підписати повноважна особа з обов'язковим зазначенням її посади. У зв'язку з цим подання позовної заяви до господарського суду без наявності належних повноважень або відсутність посадового становища особи, яка її підписала, є підставою для відмови в її прийнятті (ст. 63), а прийнятої позовної заяви — для залишення її господарським судом без розгляду (ст. 81);

у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З метою надання більших можливостей доступу до судового захисту ГПК України встановлені правила підсудності господарських справ (див. коментар до ст. 15). Практично такі випадки мають місце тоді, коли законом встановлена альтернативна підвідомчість розгляду справ, при якій виникає можливість одночасного звернення із заявою до кількох судових органів. Що обставину слід відрізняти від припинення провадження у справі, коли у справі є рішення або постанова відповідного органу, отже, справа розглянута по суті, тоді як для залишення позову без розгляду достатньо порушення справи іншим органом, до компетенції якого належить розгляд справ.

Прийняття до провадження тотожної справи з порушенням зазначеної вимоги є підставою для залишення заяви без розгляду, про що виноситься відповідна ухвала (ст. 86 цього Кодексу);

виключений;

позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Залишення у такому випадку позову без розгляду можливо тільки за наявності умов: а) документи мають бути витребувані господарським судом; б) матеріали мають бути необхідними для розгляду спору, без яких спір вирішити неможливо; в) відсутні поважні причини, у зв'язку з якими документи не можуть бути подані;

громадянин відмовився від позову, який було подано в його інтересах прокурором. Згідно зі ст. 29 цього Кодексу прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. При цьому слід зазначити, що формулювання зазначеного пункту коментованої статті є некоректним, оскільки йдеться про "громадянина", тоді як ст. 2 цього Кодексу (див. коментар до цієї статті) визначає коло суб'єктів, серед яких громадянин не фігурує (лише фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності), у зв'язку з чим можна зробити висновок, що доцільніше говорити лише про захист інтересів держави.

Відповідно до коментованої статті обставини залишення позову без розгляду можна поділити на дві групи: 1) обставини, що тягнуть за собою обов'язкове залишення позову без розгляду; 2) обставини, що тягнуть за собою факультативне залишення позову без розгляду у господарському суді.

Згідно з коментованою статтею про припинення провадження у справі виноситься ухвала (ст. 86 цього Кодексу), в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат (ст. 49), про повернення державного мита з бюджету (ст. 47). Крім того, в ухвалі господарським судом можуть бути вирішені питання про стягнення штрафів, підстави стягнення яких передбачені ст. 83 цього Кодексу (див. коментар до цієї статті).

Відповідно до коментованої статті про залишення позовної заяви без розгляду господарським судом постановляється ухвала, яка має відповідати вимогам ст. 86 і може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 106 ГПК України).

Залишення позову без розгляду за підставами, передбаченими коментованою статтею, виключає можливість розгляду позову господарським судом у судовому засіданні, але після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.