Мы ВКонтакте

Стаття 97. Повернення апеляційної скарги

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо:

1) апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам);

3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

4) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено;

5) до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Про повернення апеляційної скарги виноситься ухвала.

На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

 

Коментар:

 

Про повернення апеляційної скарги (подання) виноситься ухвала. На ухвалу про повернення апеляційної скарги (подання) може бути подана касаційна скарга. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини пер­шої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання у загальному порядку. 1. У частині 1 коментованої статті законодавець визначив перелік підстав, за наявності яких апеляційна скарга може не прийматись до розгляду і бути повернена. Такий перелік є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає. Так, за приписами відповідних пунктів ч. 1 цієї статті апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо:

апеляційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Отже, вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги, апеляційна інс­танція повинна перевірити повноваження посадової особи на підписання апеляційної скарги, при цьому у будь-якому випадку в апеляційній скарзі має бути зазначено посадове становище особи, яка підписала таку апе­ляційну скаргу (подання), а коли таке посадове становище не вказане — скарга (подання) підлягають поверненню. У разі ж виникнення сумнівів щодо правомочності особи, посадове становище якої вказане, на під­писання апеляційної скарги (подання) господарський суд апеляційної інстанції має прийняти скаргу (подання) до розгляду та витребувати у скаржника відповідні докази, а у разі їх ненадання — залишити таку апеляційну скаргу (подання) без розгляду відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 81 цього Кодексу (див. коментар до цієї статті);

до скарги (подання) не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам). Відсутність доказів надсилання копії апеляційної скарги (подання) іншій стороні (сторонам) у справі є підставою для її неприйняття до розгляду і повернення апеляційною інстанцією (про належність і допустимість доказів відправлення копії апеляційної скарги (подання) див. коментар до ст. 56). Водночас на практиці апеляційні суди за таких підстав, як правило, приймають скарги (подання), до яких не надано згаданих вище доказів, до розгляду та зобов'язують скаржника надати такі докази у засщання апеляційної інстанції, при цьому ці докази мають підтверджувати обставину на­правлення копії скарги (подання) саме на дату звернення скаржника з апеляційною скаргою (поданням). У разі ненадання витребуваних доказів у засщання апеляційної інстанції апеляційна скарга (подан­ня) залишаються без розгляду відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 81 цього Кодексу. Також слід зазначити, що сторони судового процесу визначені у коментарі до ч. 1 ст. 91 Кодексу (див. коментар);

до скарги не додано документів, які підтверджують сплату де­ржавного мита у встановлених порядку і розмірі. Коментар до п. З ч. 1 коментованої статті цілком збігається з коментарем до п. 2 ч. 1цієї ж статті з тією різницею, що у цьому випадку мова йде про докази сплати державного мита (про належність і допустимість доказів сплати державного мита див. коментар до ст. 57, а про розмір державного мита і підстави звільнення від сплати державного мита див. коментар до ст. 94 та додатково приписи декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито");

скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановле­ного для її подання, без клопотання про відновлення цього строку. Визначений законодавцем десятиденний строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком та може бути відновлений відповідно до ст. 53 цього Кодексу у разі визнання апеляційною інстанцією по­важності причин такого пропуску. Водночас законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуаль­ного строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника. Отже, апеляційна інстанція позбавлена можливості відновити пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги (подання) за власною ініціативою. Таке відновлення строку можливе лише протягом трьох місяців з дня прийняття рішення (див. коментар до ст. 93). У разі подання апеляційної скарги (подання) після встановленого законодавцем десятиденного процесуального строку та з відсутністю клопотання про його відновлення така скарга (подання) не приймаються до розгляду і підлягають поверненню за приписами п. 4 ч. 1 коментованої статті;

до винесення ухвали про прийняття скарги (подання) до провад­ження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

У частині 2 коментованої статті законодавець визначив про­цесуальний документ, який виноситься апеляційним господарським судом у разі неприйняття скарги (подання) до розгляду. Таким проце­суальним документом є відповідна ухвала, яка виноситься відповідно до ст. 86 цього Кодексу (див. коментар) та коментованої статті.

У частині 3 цієї статті законодавець визначив, що ухвала про повер­нення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України. У разі скасування ухвали про повернення апеляційної скарги (подання) вона вважається поданою.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1—3 ч. 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання у загальному порядку. Отже, у разі, неприйняття апеляційною інстанцією до розгляду і повернення апеляційної скарги (подання) з підстав, коли апеляційна скарга (по­дання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; коли до скарги (подання) не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам); коли до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, після усунення згаданих вище підстав повернення такої скарги (подання) сторона або прокурор мають право повторно подати апеляційну скаргу (подання) з додер­жанням всіх вимог статей 94, 95 цього Кодексу, надавши клопотання про відновлення процесуального строку у разі його пропуску. Водно­час слід пам'ятати про тримісячний строк, після якого відновлення процесуального строку неможливе (див. коментар до ст. 93).