Мы ВКонтакте

Стаття 99. Порядок розгляду апеляційної скарги

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

 

Коментар:

1. У коментованій статті законодавець визначив правила, за якими апеляційні господарські суди розглядають апеляційні скарги (подання), при цьому зазначивши, що суди апеляційної інстанції саме пе­реглядають справи за правилами розгляду таких справ у судах першої інстанції, застосовуючи особливості, передбачені розділом XII цього Кодексу, отже, користуються правами, наданими суду першої інстанції з відповідними, визначеними цим Кодексом винятками. Так, диспо­зиція цієї норми ГПК України є відсильною, оскільки для з'ясування визначених в ній правил перегляду справ необхідно звернутися до попередніх розділів цього Кодексу, а також інших статей цього розділу, які регламентують порядок розгляду справ як судами першої інстанції, так і судами апеляційної інстанції. Також цією нормою законодавець послідовно втілює загальний принцип, за яким апеляційні суди саме переглядають справи, а не розглядають їх заново. Саме така позиція законодавця визначена ним і в ст. 101 цього Кодексу (див. коментар), за якою додаткові докази приймаються апеляційним судом лише в тому разі, коли заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першоїінстанції з причин, що не залежали від нього, та не приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також в інших статтях цього розділу.

Отже, з врахуванням наведених положень слід зробити висновок, що апелящйні господарські суди користуються всіма правами суду першої інстанції, з врахуванням особливостей розділу XII цього Кодексу, за ви­нятком тих норм попередніх розділів ГПК України, в яких законодавцем прямо визначено, що такі правила застосовуються лише господарськими судами першої інстанції. Такими винятками є норми: ст. 22 цього Ко­дексу у частині прав позивача щодо зміни підстав або предмета позову, оскільки в ч. 4 цієї норми законодавець визначив, що такі дії позивач має право здійснювати лише до прийняття рішення місцевим господарським судом; статей 24, 26, 27 цього Кодексу, оскільки законодавець визначив, що залучення до участі у справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача, вступ у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору або не заявляють таких вимог, можливий лише до прийняття рішення господарським судом першої інстанції; статей 58, 60 цього Кодексу щодо об'єднання позовних заяв або справ в одну справу та щодо подання зустрічного позову; ст. 116 цього Кодексу щодо видачі апеляційним господарським судом наказу.

Визначивши зазначений правовий принцип щодо прав і правил перегляду апеляційними господарськими судами справ, законодавець, на думку авторів цього коментарю, не надав апеляційній інстанції можливості скасувати рішення господарського суду з направленням справи на новий розгляд у разі грубого порушення місцевим судом процесуальних норм (зокрема незалучення до розгляду справи іншого відповідача, третіх осіб, права і обов'язки яких порушуються рішенням місцевого господарського суду). Отже, авторський колектив вважає, що непередбачення законодавцем такого права у апеляційної інстанції, іноді ставить її у безвихідне становище, оскільки самостійне залучен­ня апеляційним господарським судом згаданих осіб не передбачене зазначеними нормами цього Кодексу і водночас за таких обставин будь-яке судове рішення апеляційної інстанції не буде відповідати вимогам чинного законодавства. Оскільки згадане питання досі не ви­рішене на законодавчому рівні, апеляційні суді вимушені в необхідних випадках самостійно залучати до участі у справі іншого відповідача (інших відповідачів), третіх осіб, що, в свою чергу, вже є не переглядом, а розглядом іншої справи. З урахуванням викладеного, авторський колектив вважає, що надалі слід передбачити право апеляційного господарського суду на скасування рішення місцевого господарського суду і направлення справи на новий розгляд у разі грубого порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права.