Мы ВКонтакте

Стаття 104. Підстави для скасування або зміни рішення

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:

1) справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;

2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

3) господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;

6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу;

7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

 

Коментар:

Як вже зазначалося у коментарі до ст. 103 цього Кодексу, у цій статті законодавець визначив перелік підстав, за наявності яких апеляційний господарський суд має право:

скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

скасувати рішення повністю або частково і припинити про­вадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

змінити рішення.

1.Так, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Аналізуючи ч. 1 цієї статті, можна розділити такі підстави на три групи. Так, у пунктах 1—2 такими підставами для скасування або змі­ни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування або недоведеність обставин, що мають значення для справи. Для визначення таких обставин слід керуватися відповідними нормами матеріального права. У пункті 3 законодавець як підставу для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду визначив невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Під цією підставою слід розуміти, що госпо­дарський суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, але дійшов висновків, які цим обстави­нам не відповідають.

У пунктах 4 законодавець фактично навів підсумкову підставу, ос­кільки і при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, і при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обста­винам справи місцевий господарський суд порушує або неправильно застосовує норми матеріального чи процесуального права.

Частиною 2 коментованої статті законодавець визначив єдину умову, коли порушення або неправильне застосування місцевим гос­подарським судом норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення.

У частині 3 коментованої статті визначено, що порушення норм процесуального права є безумовною підставою, коли судове рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, якщо:

справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;

справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої зі сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;

рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у ч. З ст. 17 цього Кодексу.

На думку авторів, ч. З цієї статті чітко визначена законодавцем, а тому додаткового коментування не потребує.