Мы ВКонтакте

Стаття 111(3). Повернення касаційної скарги

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

1) касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;

3) до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

4) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

5) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено;

6) у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

7) до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Про повернення касаційної скарги виноситься ухвала.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

 

Коментар:

 

1. У частині 1 коментованої статті законодавець визначив перелік підстав, за наявності яких касаційна скарга може не прийматися до розгляду і бути повернена. Такий перелік є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає.

Так, за приписами відповідних пунктів ч. 1 цієї статті касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо:

1) касаційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Отже, вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги, каса­ційна інстанція повинна перевірити повноваження посадової особи на підписання скарги (подання), при цьому у будь-якому випадку у касаційній скарзі має бути зазначено посадове становище особи, яка підписала таку скаргу (подання), а коли таке посадове станови­ще не вказане — касаційна скарга (подання) підлягає поверненню. У разі ж виникнення сумнівів щодо правомочності особи, посадовестановище якої вказане, на підписання касаційної скарги (подання) господарський суд касаційної інстанції повинен прийняти скаргу (по­дання) до розгляду та витребувати у скаржника відповідні докази;

скаргу (подання) надіслано інакше, ніж через місцевий або апе­ляційний господарський суд, який прийняв рішення або постанову. Відповідно до ст. 109 цього Кодексу у випадку оскарження рішення місцевого господарського суду або постанови апеляційного госпо­дарського суду особи, які наділені цим правом згідно із законодавс­твом України, мають подавати касаційні скарги безпосередньо через господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Порушення порядку подання касаційної скарги (подання), напри­клад, подання скарги безпосередньо до Вищого господарського суду України, є підставою для повернення касаційної скарги (подання);

до скарги (подання) не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі. Відсутність доказів надсилання копії касаційної скарги (подання) іншій стороні (сторонам) у справі є підставою для її неприйняття до розгляду і повернення касаційною інстанцією (про належність і допустимість доказів відправлення копії касаційної скарги (подання) див. коментар до ст. 56);

до скарги не додано документів, що підтверджують сплату де­ржавного мита у встановлених порядку і розмірі. Коментар до п. 4 ч. 1 коментованої статті цілком збігається з коментарем до п. З ч. 1 цієї ж статті з тією різницею, що в даному випадку мова йде про докази сплати державного мита (про належність і допустимість доказів сплати державного мита див. коментар до ст. 57 цього Кодексу, а про розмір державного мита і підстави звільнення від сплати державного мита див. коментар до ст. 94 цього Кодексу та додатково декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито");

скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановле­ного для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку. Визначений законодавцем місячний строк подання касаційної скарги є процесуальним строком та може бути відновлений відповідно до ст. 53 цього Кодексу у разі визнання касаційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водно­час законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника. Отже, касаційна інстанція позбавлена можливості відновити пропущений процесуальний строк подання касаційної скарги (подання) за власною ініціативою (додат­ково див. коментар до ст. 110);

у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправиль­ного застосування норм матеріального чи процесуального права;

до винесення ухвали про прийняття скарги (подання) до про­вадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання. Касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і підлягає поверненню і у разі, коли до винесення касаційною інстанцією ухвали про прийняття скарги (подання) до провадження особа, яка подала скаргу (подання), подасть до касаційної інстанції заяву про її відкликання.

2. У частині 2 коментованої статті законодавець визначив про­цесуальний документ, який виноситься апеляційним господарським судом у разі неприйняття скарги (подання) до розгляду. Таким проце­суальним документом є відповідна ухвала, яка виноситься відповідно до ст. 86 цього Кодексу та коментованої статті.

3. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1—4, 6 ч. 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання у загальному порядку, додержуючись всіх вимог статей 111, 111-1 цього Кодексу та надавши клопотання про відновлення процесуального строку (див. п. 4 ч. 1 коментованої статті) у разі пропуску цього строку.