Мы ВКонтакте

Стаття 53. Треті особи

1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.

2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

3. Питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

 

Коментар:

 

1. Стаття визначає підстави і порядок вступу у справу, у якій уже відкрито провадження, особи, яка претендує на предмет спору, заперечуючи права щодо нього позивача і відповідача. Стаття також визначає підстави і порядок вступу (залучення) третіх осіб, прав, свобод та інтересів яких може стосуватися рішення у справі, але які не претендують на предмет спору. Відповідно, як і в цивільному процесі, в адміністративному судочинстві розрізняють третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, і третіх осіб, які не заявляють таких вимог.

2. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

3. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - це особа, яка для захисту своїх прав, свобод та інтересів звертається з позовом до сторін у справі, у якій вже відкрито провадження. Позовні вимоги третьої особи обов'язково повинні стосуватися предмету спору.

4. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, як і сторони, є заінтересованою в результатах розгляду справи судом, але її інтерес є самостійним і не збігається з інтересом позивача чи відповідача у справі. Вимоги позивача і третьої особи із самостійними вимогами є взаємовиключними, а тому вони не можуть діяти як співпозивачі, оскільки між позивачем і третьою особою є конфлікт інтересів. Задоволення адміністративного позову, який заявили такі особи, має повністю або частково виключати можливість задоволення вимог позивача до відповідача. Наприклад, суб'єкт владних повноважень помилково видав дозволи двом радіокомпаніям на ведення передач на одній радіочастоті. Дізнавшись про це, радіокомпанія, яка одержала дозвіл першою, звернулася до адміністративного суду з вимогою визнати незаконним рішення про надання дозволу на транслювання на тій самій частоті іншій радіокомпанії. Про розпочату справу стає відомо другій радіокомпанії, яка вирішує вступити у справу, заявивши вимогу про скасування першого дозволу і підтвердження чинності другого дозволу. Приклад гіпотетичний, але він яскраво показує можливість вступу у спір між позивачем (перша радіокомпанія) та відповідачем (суб'єкт владних повноважень) третьої особи (друга радіокомпанія), яка також претендує на предмет спору (право використання певної частоти для ведення передач). Зрозуміло, що третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, наділена тими самими правами, що й позивач.

Порядок вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

5. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вступає у справу у спосіб подання позову до позивача і відповідача у справі. Ініціатива подання позову виходить від самої третьої особи; така ініціатива може бути наслідком повідомлення судом цієї особи про можливість вступити у справу, якщо позивач заперечує проти заміни його належним позивачем (див. частину другу статті 52 КАСУ).

6. Позов третьої особи подається з дотриманням статей 105 - 106 КАСУ до суду, який розглядає справу, незалежно від інших правил підсудності. Позов третьої особи може бути подано у будь-який час після відкриття провадження у справі до закінчення судового розгляду в суді першої інстанції, тобто до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

7. Суд вирішує питання про допуск до участі у справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ухвалою, застосовуючи за аналогією положення статей 107 - 109 КАСУ. Ухвали про залишення позовної заяви без руху, про повернення позовної заяви чи про відмову у допуску до провадження позову третьої особи можуть бути оскаржені такою особою.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

8. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - це особа, яка бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо постанова у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси чи обов'язки.

9. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.

10. Інститут третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, зокрема, застосовується тоді, коли після задоволення позову до відповідача в останнього виникне право заявити регресні вимоги до третьої особи. Наприклад, у справі про незаконне звільнення органом державного службовця на стороні органу-відповідача може брати участь керівник органу, котрий видав відповідний наказ, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Адже у цьому випадку, якщо позов до органу буде задоволено, у нього виникне право вимагати від керівника відшкодувати матеріальну шкоду.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

11. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, може вступити у справу, самостійно звернувшись до суду із заявою про свою участь у справі із зазначенням, на чиїй стороні вона бажає брати участь, та із посиланням на підстави для такої участі.

12. Питання щодо допуску до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд вирішує своєю ухвалою, яку не може бути оскаржено окремо від постанови суду. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти допуску до участі у справі третьої особи, суд вирішує це питання виходячи з обставин у справі залежно від того, чи може постанова у справі вплинути на права, свободи, інтереси чи обов'язки третьої особи.

Залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

13. Суд залучає третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, чи навіть з власної ініціативи. Водночас повідомити суд про третю особу є обов'язком для сторони, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа.

14. Для залучення третьої особи стороні або іншій особі, яка бере участь у справі, доцільно подати заяву із зазначенням таких реквізитів:

1) ім'я (прізвище, ім'я, по батькові) фізичної особи або найменування юридичної особи чи органу, який пропонується залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору;

2) місце її проживання (перебування) - для фізичної особи, або місцезнаходження - для юридичної особи для того, щоб суд міг повідомити третю особу про справу;

3) підстави, з яких таку третю особу необхідно залучити до участі у справі, тобто як постанова суду у справі може стосуватися прав, свобод, інтересів чи обов'язків третьої особи.

15. Заяву про залучення третьої особи може бути подано у будь-який момент, коли таку особу можливо залучити до участі у справі, тобто до виходу суду у нарадчу кімнату для ухвалення рішення по суті справи. На наш погляд, таку заяву може бути зроблено не лише у письмовій формі, а й усно - під час судового розгляду.

Позивач може подати таку заяву також одночасно із позовною заявою окремим документом або викласти її зміст у самій позовній заяві.

16. Якщо заяву про залучення третьої особи зроблено позивачем одночасно із поданням позовної заяви, суд повідомляє третю особу про відкриття провадження у справі в порядку, визначеному частиною п'ятою статті 107 КАСУ.

17. Питання щодо залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за клопотанням особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи після відкриття провадження у справі суд вирішує своєю ухвалою, яку не може бути оскаржено окремо від постанови суду.

Розгляд справи спочатку

18. Після вступу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку. Це означає, що суд може у необхідному обсязі провести підготовку справи до судового розгляду (наприклад, запропонувати сторонам подати заперечення проти позову третьої особи, провести попереднє судове засідання тощо), а після цього призначити судовий розгляд справи.

19. Вступ у справу або залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, після того, як розпочато розгляд справи, не є підставою для розгляду справи спочатку. У такому разі для підготовки до справи третя особа має можливість ознайомитися з матеріалами справи, у тому числі із аудіозаписом судового засідання, якщо таке вже відбулося. При потребі вона має право заявити клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для того, щоб скористатися цією можливістю.