Мы ВКонтакте

Стаття 68. Перекладач

1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

2. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи, яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.

3. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право задавати питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

4. Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом до суду, здійснювати повний і правильний переклад, своїм підписом посвідчувати правильність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.

5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає статус перекладача в адміністративному процесі - встановлює вимоги, яким повинен відповідати перекладач в адміністративному процесі, права та обов'язки, а також відповідальність перекладача за невиконання або неналежне виконання покладених на нього обов'язків.

Перекладач, його роль в адміністративному процесі

2. Відповідно до частини першої коментованої статті перекладач повинен вільно володіти щонайменше двома мовами:

1) державною мовою, тобто мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство;

2) іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу заяв, клопотань, пояснень особи, яка бере участь у справі, показань свідка чи інших доказів. До такої мови прирівнюється техніка спілкування з глухими, німими чи глухонімими особами.

В Україні немає єдиного реєстру перекладачів, який існує, наприклад, для експертів. Відсутність реєстру перекладачів ускладнює процес пошуку відповідного перекладача, але не обмежує у виборі перекладача з осіб, які вільно володіють відповідними мовами.

3. Завдання перекладача в адміністративному процесі - допомогти суду та іншим особам, які беруть участь у справі, повноцінно спілкуватися з тим учасником адміністративного процесу, який не володіє або недостатньо володіє державною мовою. Для цього він здійснює послідовний або синхронний усний переклад того, що відбувається у судовому засіданні; усний чи письмовий переклад документів та інших матеріалів в обсязі, що необхідний для учасника адміністративного процесу, який не володіє або недостатньо володіє державною мовою; письмовий переклад документів та письмових доказів у справі, що викладені мовою, якою не володіє суд та особи, які беруть участь у справі.

4. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи, яка бере участь у справі і якій потрібен перекладач особисто або для перекладу змісту доказів та інших матеріалів, які подаються цією особою. Суд може призначити перекладача з власної ініціативи, зокрема, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту. Адже неволодіння мовою судочинства і відсутність перекладача позбавляє особу можливості відстоювати свою позицію перед судом, розуміти все, що відбувається у судовому засіданні, внаслідок чого будуть порушені принципи змагальності і гласності.

Обов'язки перекладача

5. Відповідно до частини четвертої коментованої статті перекладач зобов'язаний:

1) з'являтися за викликом суду;

2) здійснювати повний і правильний переклад;

3) посвідчувати правильність перекладу своїм підписом у процесуальних документах, що вручаються стороні чи іншим особам, які беруть участь у справі, у перекладі на їх рідну мову або іншу мову, якою вони володіють. За здійснення перекладу таких процесуальних документів відповідає не суд, а перекладач. За аналогією, перекладач повинен посвідчувати правильність перекладу документів та інших матеріалів, які подаються до суду особою, яка не володіє або недостатньо володіє державною мовою.

Права перекладача

6. Відповідно до частини третьої коментованої статті перекладач має такі права:

1) відмовитися від участі у адміністративному процесі, якщо він не володіє достатнім знанням мови, необхідним для перекладу;

2) задавати питання з метою уточнення перекладу;

3) право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, та інших витрат, пов'язаних з викликом до суду (порядок забезпечення цього права визначено статтею 92 КАСУ).

Відповідальність перекладача

7. За завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем, або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді перекладач несе кримінальну відповідальність.

Згідно зі статтею 384 ККУ, завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у суді, карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Якщо ж перекладач зробив завідомо неправильний переклад, що було поєднано з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, або було зроблено з корисливих мотивів, тоді його можуть покарати виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Згідно зі статтею 385 ККУ, відмова перекладача без поважної причини від виконання покладених на нього обов'язків у суді карається штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 5100 грн.) або арештом на строк до шести місяців. Поважною можна вважати таку причину, як недостатнє знання мови, необхідної для перекладу.

8. За невиконання чи неналежне виконання покладених на перекладача обов'язків він може притягатись і до адміністративної відповідальності. Перекладач несе адміністративну відповідальність за злісне ухилення від прибуття до суду, яке не мало на меті ухилення від виконання обов'язків перекладача. Частина друга статті 1853 КУпАП передбачає за таке діяння накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 204 грн.). Таке саме покарання, а також адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб передбачено для перекладача, як і для будь-яких інших фізичних осіб, що перебувають у залі судового засідання, за непідкорення розпорядженню головуючого чи порушення порядку під час судового засідання, а так само за вчинення дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду або встановлених у суді правил (частина перша статті 1853 КУпАП).

Пов'язані статті

9. Порядок використання мов в адміністративному судочинстві визначено статтею 15 КАСУ. Процедура роз'яснення прав та обов'язків перекладача і приведення його до присяги врегульована статтею 125 КАСУ. Порядок відводу перекладача визначено статтями 29 - 31 КАСУ.

Неприбуття перекладача у судове засідання може потягнути за собою наслідки, визначені статтею 128 КАСУ, - таке неприбуття з будь-яких причин доцільно прирівнювати за наслідками до неприбуття з поважних причин особи, яка бере участь у справі і якій потрібен перекладач.

Порядок здійснення витрат, пов'язаних із залученням перекладача, визначено статтею 92 КАСУ.