Мы ВКонтакте

Стаття 77. Показання свідка

1. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

2. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює можливість використання як засобу доказування в адміністративній справі показань свідка. Положення статті спрямовані на забезпечення належності та достовірності показань свідка.

Показання свідка як засіб доказування

2. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Джерела обізнаності свідка можуть бути різними - безпосереднє сприйняття певної обставини (тоді показання свідка будуть первинним доказом), сприйняття інформації про обставину з інших джерел (похідний доказ).

3. Свідком може бути лише фізична особа, оскільки вона наділена можливостями сприймати інформацію (бачити, чути, відчувати) та відтворювати її. Юридична особа не може бути свідком, бо юридичній особі як такій не може бути відомо про ті чи інші обставини. Хто саме може та не може бути свідком в адміністративній справі, визначено в статті 65 КАСУ.

Порядок одержання показань свідка

4. Зазвичай суд одержує показання свідка під час судового розгляду на етапі дослідження доказів у справі. Загальний порядок допиту свідка врегульовано статтею 141 КАСУ, особливості допиту неповнолітнього свідка визначено статтею 142 КАСУ.

5. Якщо допитати свідка на етапі судового розгляду буде неможливо або утруднено (наприклад, внаслідок хвороби, відрядження або переїзду свідка), суд може в порядку забезпечення доказів одержати показання свідка на етапі підготовчого провадження або навіть до відкриття провадження у справі (статті 73 - 75 КАСУ).

Суд як у порядку забезпечення доказів, так і на етапі судового розгляду може провести допит у місці проживання свідка або доручити провести такий допит адміністративному суду за місцем проживання свідка. Умови проведення такого допиту визначені статтею 78 КАСУ.

Показання свідка у зазначених випадках фіксуються у протоколі про вчинення окремої процесуальної дії - протоколі допиту свідка - і можуть бути зафіксовані технічними засобами (статті 45 - 46 КАСУ).

Оцінка показань свідка

6. Суд оцінює показання свідка у сукупності з іншими доказами та з урахуванням ступеня довіри до нього, яка формується під час спостереження за поведінкою свідка, заслуховування думки осіб, які беруть участь у справі, щодо показань свідка тощо.

7. Суд не може брати до уваги показання свідка, який особисто не сприймав обставину і не може назвати джерел своєї обізнаності щодо неї, тобто не вказує, звідки йому стало відомо про цю обставину (частина друга коментованої статті). Адже зазначення джерела обізнаності є важливим для суду, щоб визначитися, наскільки можна довіряти таким показанням, та, за можливості, перевірити їх.

Якщо показання свідка є похідним доказом, суд має за можливості дослідити і джерело обізнаності свідка. Зокрема, якщо показання свідка засновані на повідомленні від іншої особи, суд повинен допитати й цю особу як свідка (частина третя коментованої статті). Хоча неможливість допитати таку особу як свідка у зв'язку з її смертю, наявністю у неї імунітету свідка (частини друга і третя статті 65 КАСУ) тощо не позбавляє показань свідка сили доказу, але може вплинути на ступінь довіри до таких показань.