Мы ВКонтакте

Стаття 82. Висновок експерта

1. У висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

2. У висновку експерта також зазначається, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

3. Якщо експерт під час проведення експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини.

4. Експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи. Суд має право в судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Якщо експертиза проводиться в судовому засіданні, експерт може дати усний висновок.

5. Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює можливість використання як засобу доказування в адміністративній справі висновку експерта, а також висуває вимоги до висновку експерта та визначає його доказову силу.

Поняття висновку експерта

2. Висновок експерта - це наданий експертом (експертами) у письмовій (рідше - в усній) формі докладний опис проведених під час судової експертизи досліджень, зроблені у їх результаті висновки щодо досліджених об'єктів, явищ і процесів та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені судом, що дають інформацію про обставини у справі.

Вимоги до висновку експерта

3. Загальні вимоги до висновку експерта визначені у частині першій коментованої статті. Так, у висновку експерта мають бути зазначені такі відомості:

1) коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) була проведена експертиза;

2) на якій підставі була проведена експертиза;

3) хто був присутній при проведенні експертизи;

4) питання, що були поставлені експертові;

5) які матеріали експерт використав;

6) докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання;

7) про попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Якщо експерт під час проведення судової експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він в порядку експертної ініціативи може включити до висновку свої міркування про ці обставини.

4. Зазначені у частині першій коментованої статті вимоги до висновку експерта конкретизовані в пунктах 4.11 - 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз" від 8 жовтня 1998 року N 53/5. Відповідно до неї письмовий висновок експерта складається з трьох частин:

1) вступної;

2) дослідницької;

3) заключної.

У вступній частині висновку експерта зазначаються:

1) найменування документа ("Висновок"), його номер, за наявності відповідних підстав - характер експертизи (чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною), вид (назва) експертизи, за якою справою (адміністративною, номер справи) вона проводиться;

2) дата складання висновку;

3) дата надходження ухвали, об'єктів і матеріалів справи до експертної установи (її найменування), експерта (його прізвище, ім'я, по батькові);

4) найменування і дата складання документа, на підставі якого виконується експертиза (ухвала суду), та найменування адміністративного суду, який призначив експертизу;

5) перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, та зразків (у разі надходження);

6) відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів);

7) спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість;

8) перелік питань (дослівно у формулюванні ухвали суду), які винесено на вирішення експертизи; якщо питання в ухвалі сформульовано неясно або редакція питання в ухвалі не відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення судових експертиз, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції ухвали про призначення експертизи він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає згаданим Рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найбільш доцільний порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться в ухвалі, вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений в ухвалі про призначення експертизи, - указується, у якому порядку вирішуватимуть ці питання;

9) питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи;

10) при наявності в ухвалі про призначення експертизи питань, які не відносяться до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, - указуються причини, з яких ці питання не вирішувались;

11) дані про експерта (експертів): посада, клас судового експерта, науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, номер свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;

12) попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 ККУ (в необхідних випадках - за відмову від надання висновку за статтею 385 ККУ);

13) дату направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дату надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини у справі, які мають значення для надання висновку, з обов'язковим зазначенням джерела їх отримання;

14) при проведенні повторних експертиз указуються відомості про первинну (попередні) експертизу (прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата висновку експертизи, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи; зміст питань, які були поставлені перед експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені в ухвалі про її призначення); у разі, якщо такі мотиви в ухвалі відсутні, про це робиться відповідний запис;

15) при проведенні комісійних та комплексних експертиз зазначається голова комісії (провідний експерт);

16) відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус);

17) нормативні акти та література, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, із зазначенням, відповідно, їх дати, номера прийняття, редакції та бібліографічних даних.

У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати:

1) відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх використання;

2) посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них;

3) експертну оцінку результатів дослідження.

Опис процесу застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу осіб, які призначили експертизу (дослідження), можуть надаватись їм для ознайомлення.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.

У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.

У заключній частині викладаються висновки дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

У разі якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладених у дослідницькій частині.

5. Якщо експерт дає свій письмовий висновок при проведенні експертизи під час судового розгляду, тоді цей висновок складається за тією ж структурою з урахуванням таких винятків:

1) у вступній частині висновку не вказується запис щодо попередження експерта про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (про це в суду є відповідна розписка);

2) якщо з питань, що вирішувались під час судового розгляду, експертом проводилась експертиза на попередніх стадіях процесу, він має право послатись на її результати.

Оформлення висновку експерта

6. Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який проводив дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків.

Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

Якщо експерт не є працівником державної спеціалізованої установи і працює на професійній основі самостійно, він засвідчує наданий ним висновок своїм підписом і печаткою із зазначенням ідентифікаційного номера. Якщо експерт працює у складі юридичної особи, його висновок також засвідчується підписом керівника та печаткою юридичної особи.

7. Висновок експерта, викладений у письмовій формі, приєднується до справи.

Дослідження і оцінка висновку експерта

8. Суд має право в судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Для роз'яснення і доповнення висновку експертові можуть бути задані питання особами, які беруть участь у справі, і судом (див. статтю 148 КАСУ).

Якщо експертиза проводиться в судовому засіданні, експерт може дати усний висновок.

9. У частині п'ятій особливо наголошено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим. Хоча це випливає із загального правила доказування: висновок експерта, як і будь-який інший доказ у справі, не має наперед встановленої сили для суду (див. частину другу статті 86 КАСУ). Але у будь-якому випадку незгода суду з висновком експерта повинна бути вмотивована (з посиланням на інші докази, закон) в постанові або ухвалі, прийнятими за результатами розгляду справи.