Стаття 93. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи

1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.

2. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок несення судових витрат, пов'язаних із проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Її положення спрямовані на компенсацію стороні, яка виграє справу, витрат на ці дії. З іншого боку, вони запобігають завищенню цих витрат.

Склад витрат, пов'язаних з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи

2. Витрати, пов'язані із проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, оплачує сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо відповідні клопотання заявили обидві сторони, то витрати вони несуть у рівному розмірі.

3. До складу витрат, пов'язаних із проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, відносяться:

1) витрати на проведення огляду доказів на місці (стаття 147 КАСУ);

2) витрати на вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, зокрема, пов'язані із:

- опублікуванням судових викликів чи повідомлень через друкований засіб масової інформації у справах зі скороченими строками розгляду (стаття 38 КАСУ);

- опублікуванням виклику через друковані засоби масової інформації відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме (стаття 39 КАСУ);

- допитом свідка в місці його перебування (стаття 78 КАСУ).

4. Не можна відносити до судових витрат, визначених цією статтею, і судових витрат взагалі такі витрати, оскільки вони не підлягають компенсації за результатами вирішення справи:

1) витрати на роздрукування технічного запису судового засідання, які несе особа, яка бере участь у справі і замовила таке роздрукування (стаття 44 КАСУ);

2) витрати на виготовлення засвідчених копій документів і витягів із них, у тому числі додаткових копій судових рішень, які несе особа, яка бере участь у справі і замовила таке виготовлення (частина четверта статті 49 КАСУ);

3) витрати на опублікування оголошення про відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта і резолютивної частини постанови у такій справі, які несе відповідач (стаття 171 КАСУ);

4) витрати на привід до суду через органи внутрішніх справ, які несе держава і які повинні бути їй компенсовані особою, до якої його застосовано (стаття 272 КАСУ).

Компенсація витрат, пов'язаних з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи

5. Сторона, яка не є суб'єктом владних повноважень і виграла справу, має право на компенсацію їй іншою стороною судових витрат, зокрема й витрат, пов'язаних із проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (частина перша статті 94 КАСУ).

Граничний розмір компенсації

6. Щоб не було бажання завищувати розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, частиною другою коментованої статті визначено, що граничний розмір (верхню межу) компенсації встановлює Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27 квітня 2006 року N 590 встановлено, що витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, можуть бути компенсовані у сумі, що не перевищує 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.