Мы ВКонтакте

Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду

1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

5. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

 

Коментар:

 

Предмет регулювання та цілі статті

1. Статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поняття строку звернення з адміністративним позовом

2. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено лише на тій підставі, що пропущено строк звернення.

3. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. А крім того, необхідно враховувати, що з плином часу певні обставини доказати чи спростувати стає все важче через те, що певні докази втрачаються.

4. Коментована стаття поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальний і спеціальні. Загальний строк встановлено частиною другою коментованої статті, а спеціальні строки встановлені в інших статтях Кодексу та в деяких інших законодавчих актах.

Строки звернення з адміністративним позовом необхідно відрізняти від процесуальних строків (стаття 101 КАСУ).

Загальний строк звернення з адміністративним позовом

5. Загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи становить один рік з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Інший момент початку перебігу однорічного строку встановлено частиною четвертою коментованої статті. Так, якщо особа відповідно до закону оскаржила рішення, дію чи бездіяльність в адміністративному порядку, то обчислення річного строку ведеться з дня, коли особа дізналася про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду скарги.

6. Початок річного строку визначено альтернативно - це день, коли особа:

1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення.

Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Потім необхідно зважити, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше. Якщо мала - тоді для відліку строку на звернення береться до уваги саме цей момент. Наприклад, якщо йдеться про оскарження нормативно-правового акта, то строк починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це можна пояснити тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку. Якщо ж акт не поширював дію на особу, але згодом вона стала суб'єктом відповідних правовідносин, у яких може бути застосовано цей акт, тоді строк знову-таки починається з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, тобто з моменту, коли вона стала суб'єктом відповідних правовідносин.

7. Однорічний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси було порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до адміністративного суду із відповідним позовом.

8. Загальний однорічний строк застосовується в усіх випадках, коли законом не встановлені спеціальні (інші) строки звернення з адміністративним позовом.

Спеціальні строки звернення з адміністративним позовом

9. Спеціальні строки звернення з адміністративним позовом встановлені КАСУ, а також іншими законами. Зазвичай вони коротші від загального однорічного строку звернення й обумовлені специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (стабільності) необхідно досягнути якнайшвидше.

10. КАСУ встановлює такі спеціальні (скорочені) строки звернення з адміністративним позовом:

1) для оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій - п'ять днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, - також п'ять днів, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, а рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, - два дні з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (частини шоста і восьма статті 172);

2) для уточнення списку виборців - не пізніш як за два дні до дня голосування (частина третя статті 173);

3) для оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум, - п'ять днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, - також п'ять днів, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування (частина четверта статті 174);

4) для оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу - п'ять днів з дня вчинення дії або допущення бездіяльності, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, - також п'ять днів, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування (частина четверта статті 175);

5) для скасування реєстрації кандидата на пост Президента України - три дні після виявлення центральною виборчою комісією підстав для скасування реєстрації кандидата на пост Президента України, встановлених законом (частина перша статті 176);

6) для рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби - десять днів, а для оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій - три дні (частина друга статті 181 КАСУ, аналогічні строки містять і низка норм Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року);

7) для встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання - негайно після отримання повідомлення про проведення мирного зібрання і не пізніше 24 години дня, що передує дню проведення зібрання (частини перша - друга статті 182 КАСУ);

8) для усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання - як це випливає з частини третьої статті 183 КАСУ - з таким розрахунком, щоб суд міг вирішити справу і рішення у справі можна було виконати.

11. Іншими законами також можуть встановлюватися спеціальні строки для звернення до суду з адміністративним позовом. Наприклад, для звернення з адміністративним позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення (але не суду!) статтею 289 КУпАП встановлено десять днів із дня її винесення.

Частиною четвертою статті 21 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року визначено, що у разі відхилення протесту прокурора на акт, що суперечить закону, або ухилення від його розгляду прокурор має право звернутися із позовною заявою до суду про визнання акта незаконним протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду.

У відносинах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби громадянин може звернутися з адміністративним позовом протягом трьох місяців із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки; вимоги про стягнення заробітної плати строком не обмежуються (частини перша - друга статті 233 КЗпПУ). Необхідність застосування законів про працю у цих відносинах обумовлена тим, що державний чи інший публічний службовець не повинен мати переваг у строках звернення до суду, порівняно з працівниками, які працюють за трудовим договором. До того ж для публічних службовців це питання не врегульовано інакше спеціальними законами (див. пункт 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

12. На наш погляд, при застосуванні положень про строки звернення з адміністративним позовом (за аналогією) необхідно враховувати також положення статті 268 ЦКУ щодо непоширення позовної давності (строку звернення до суду) на такі вимоги:

1) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним (протиправним) правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;

2) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);

3) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Однак потрібно пам'ятати, що, згідно з пунктом 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ, його правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим ЦКУ, тобто до 1 січня 2004 року.

13. Спеціальні строки починаються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення, якщо початок строку у законі не визначено інакше (а, як правило, визначено в інший спосіб). Також при цьому слід враховувати норму частини четвертої коментованої статті. Пояснення формули "день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення" див. у пункті 6 коментарю до цієї статті.

Обчислення строків звернення з адміністративним позовом

14. При обчисленні строків звернення з адміністративним позовом необхідно за аналогією застосовувати статтю 103 КАСУ, яка стосується процесуальних строків. Необхідність аналогії обумовлена тим, що спеціально питання про обчислення строку звернення не врегульоване, а норми статті 103 цілком придатні для цього. Більше того, це підтверджується і частиною дев'ятою статті 103, яка стосується, зокрема, і подання позовної заяви. Тому, наприклад, перебіг строку звернення з адміністративним позовом починається з дня, наступного за днем, з яким пов'язано його початок (частина перша статті 103). Тобто обчислювати строк, який починається з дня, коли особа дізналися чи повинна була дізнатися про порушення, необхідно з нуля годин наступного дня. Так само застосовуються і правила зазначеної статті і щодо закінчення строків.

Також потрібно пам'ятати, що у спорах щодо правовідносин, пов'язаних з процесом виборів чи референдуму, встановлено спеціальні правила обчислення строків у статті 179 КАСУ.

Наслідки пропущення строків звернення з адміністративним позовом

15. Наслідки пропущення строків звернення з адміністративним позовом визначено статтею 100 КАСУ (див. коментар до ст. 100). При визначенні таких наслідків не можуть застосовуватися правила статті 102 КАСУ щодо поновлення та продовження строків. Спеціальний наслідок пропущення строків звернення з адміністративним позовом в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом та процесом референдуму, визначено у частині п'ятій статті 179 КАСУ, а в справах про встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання - у частині другій статті 182 КАСУ. Таким спеціальним наслідком є залишення судом позовної заяви без розгляду, якщо її було подано після закінчення відповідного строку.

Попереднє регулювання

16. До набрання чинності КАСУ не було уніфікованих строків для судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень фізичними і юридичними особами. Фізичні особи були обмежені двомісячним строком, а в деяких випадках - одномісячним строком для подання скарги (стаття 2485 ЦПКУ 1963 року). Юридичні особи могли подати позов протягом загальних строків позовної давності, встановлених чинним на той час ЦКУ (переважно це три роки). Коментована стаття КАСУ усунула зазначену диспропорцію і дискримінаційне становище фізичних осіб.