Мы ВКонтакте

Стаття 122. Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні

1. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

2. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

3. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

4. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає загальний строк розгляду і вирішення адміністративної справи в суді першої інстанції, а також форми судового розгляду - усне та письмове провадження.

2. Стаття спрямована забезпечити вирішення адміністративної справи у розумний строк. Крім того, з метою всебічного дослідження доказів у справі і повного з'ясування обставин у справі стаття визначила основною формою судового розгляду усний розгляд справи в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі. Водночас з метою процесуальної економії допускається і письмове провадження без виклику і повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Правова основа статті

3. Відповідно до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод справи мають бути розглянуті у суді протягом розумного строку. Незважаючи на те, що вимога цього пункту щодо розумного строку безпосередньо стосується далеко не всіх адміністративних справ, її слід дотримуватися відповідно до частини першої коментованої статті.

Строк розгляду і вирішення адміністративної справи

4. При визначенні строку розгляду і вирішення адміністративної справи у Кодексі поєдналися ідеї "розумного" і "конкретного" строку, що призвело до вживання формули "...протягом розумного строку, але не більше..." (частина перша коментованої статті, частина сьома статті 171 КАСУ).

5. Вимога про розумний строк покладає на суд обов'язок розглянути і вирішити справу без невиправданих зволікань, що дасть можливість надати особі своєчасний захист її прав, свобод та інтересів. Для кожної адміністративної справи цей строк є індивідуальним і залежить від складності справи, її важливості, а також від поведінки осіб, які беруть участь у справі.

Якщо законом і встановлені конкретні строки розгляду судової справи, їх дотримання не може вважатися єдиним критерієм для визначення розумності строку вирішення конкретної справи. Строк розгляду і вирішення справи може вважатися розумним, якщо судовий захист правам особи надано своєчасно. Зволікання з вирішенням справи затягує стан юридичної невизначеності у спірних правовідносинах, а інколи й може привести до заподіяння істотної шкоди інтересам особи. Суд повинен розглянути справу протягом якнайкоротшого часу, але з дотриманням усіх процесуальних прав учасників адміністративного процесу. Якщо суд мав можливість, але внаслідок недбалості не скористався нею для швидшого вирішення справи, тоді буде порушено вимогу про розумний строк судового розгляду. Саме це випливає з визначення розумного строку, що дано у пункті 11 статті 3 КАСУ (див. коментар до неї).

6. Однієї вимоги про розумний строк розгляду і вирішення справи в сучасних умовах виявилося недостатньо, а тому в Кодексі обмежено максимальні строки розгляду справ, які мають дисциплінувати суддів.

Загальний строк розгляду і вирішення адміністративних справ обмежено двома місяцями (частина перша коментованої статті). Разом з тим Кодекс встановлює і коротші максимальні строки розгляду та вирішення адміністративних справ:

1) за клопотанням позивача про невідкладне вирішення справи (частина третя статті 110);

2) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів (частина сьома статті 171);

3) у спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (частина одинадцята статті 172, частина четверта статті 173, частина п'ята статті 174, частина п'ята статті 175, частина друга статті 176);

4) у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності (частина друга статті 180);

5) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби (частина п'ята статті 181);

6) у справах щодо обмежень права у реалізації права на мирні зібрання (частина четверта статті 182, частина третя статті 183).

7. Строк розгляду і вирішення адміністративної справи починається з дня відкриття провадження у ній. Відповідно до частини третьої статті 107 КАСУ питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

Строк розгляду і вирішення адміністративної справи закінчується в день ухвалення судом рішення (постанови або ухвали), яким закінчується розгляд справи в суді першої інстанції. Тому у межах цього строку здійснюється підготовче провадження, судовий розгляд та ухвалення судового рішення.

У справах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (частина одинадцята статті 172, частина четверта статті 173, частина п'ята статті 174, частина п'ята статті 175, частина друга статті 176), строк розгляду і вирішення адміністративної справи починається з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду і закінчується в день ухвалення судом рішення (постанови або ухвали), яким закінчується розгляд справи в суді першої інстанції. Якщо ж строк розгляду і вирішення такої справи визначено годинами, то його перебіг закінчується в момент ухвалення кінцевого рішення.

Порядок обчислення строків визначено статтею 103 КАСУ, а особливості обчислення строків у справах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, - статтею 179 КАСУ.

8. Перебіг строку розгляду і вирішення адміністративної справи може бути зупинений у випадках, що передбачені статтею 156 цього Кодексу. Зупинення провадження у справі перериває перебіг строку розгляду і вирішення справи, після поновлення провадження перебіг строку продовжується (частина десята статті 103, частина п'ята статті 156 КАСУ).

9. Хоча строк розгляду і вирішення адміністративної справи є процесуальним строком, який встановлений законом (стаття 101 КАСУ), однак порушення цього строку не потребує його поновлення судом, а тому процесуальні дії, вчинені поза межами цього строку, мають таке саме юридичне значення, що й дії, вчинені в межах строку.

Порушення судом строку розгляду і вирішення справи не тягне за собою скасування судового рішення у справі, але може бути підставою для постановлення судами вищої інстанції окремої ухвали, а також для дисциплінарної відповідальності судді у випадку невиправданого зволікання розгляду і вирішення справи (при цьому належить оцінити "розумність" строку для конкретної справи, а не лише порушення максимального строку, встановленого законом).

Судовий розгляд справи у судовому засіданні

10. Після закінчення підготовчого провадження зазвичай суд переходить до стадії судового розгляду адміністративної справи, який здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі (частина друга коментованої статті).

Крім осіб, які беруть участь у справі, при потребі в судове засідання викликаються також такі учасники адміністративного процесу, як перекладачі, свідки, експерти.

11. Можливість участі осіб, які беруть участь у справі, в судовому засіданні є найважливішою гарантією реалізації їхніх процесуальних прав - як змагальних, так і диспозитивних. Така участь дозволяє суду повніше та ретельніше з'ясувати обставини у справі.

Безпосереднє спілкування суду з особами, які беруть участь у справі, та іншими учасниками адміністративного процесу обумовило другу назву судового розгляду справи в судовому засіданні - усне провадження, яка хоч і не вживається у КАСУ, але є певною протилежністю письмовому провадженню.

12. Стадія судового розгляду у судовому засіданні має такі складові:

1) відкриття судового засідання;

2) оголошення складу суду;

3) роз'яснення судом учасникам адміністративного процесу їхніх прав та обов'язків;

4) вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі;

5) розгляд суті адміністративної справи, тобто з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами (доповідь головуючого в судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст справи; розгляд можливостей щодо примирення; дослідження доказів, зокрема заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі, показань свідків тощо);

6) судові дебати.

Врегулюванню процедури здійснення судового розгляду в судовому засіданні присвячено цю главу.

13. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань (частина четверта коментованої статті). Зала судових засідань має забезпечувати належне розміщення суддів, які розглядають справу, усіх учасників адміністративного процесу, а також зацікавленої громадськості. Вона повинна мати окремий вхід для складу суду, а також вихід до нарадчої кімнати. Також вона має бути обладнана технічними засобами фіксації судового розгляду.

У разі відсутності таких залів або коли вони зайняті внаслідок розгляду інших справ (а це в сучасних умовах, на жаль, явище поширене), на наш погляд, допустимо проводити судове засідання в інших кімнатах приміщення суду, якщо при цьому буде забезпечено основні вимоги щодо розгляду і вирішення адміністративної справи (гласність та відкритість судового розгляду, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду - це огляд доказів на місці, допит свідків, які не можуть прибути до суду, тощо.

Судовий розгляд справи у письмовому провадженні

14. Під час підготовчого провадження або після призначення адміністративної справи до судового розгляду особа, яка бере участь у справі (сторона, третя особа, їхній представник), має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження (частина третя коментованої статті).

Письмове провадження - це судовий розгляд адміністративної справи без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів (див. пункт 10 статті 3 КАСУ). Тобто в такому провадженні судове засідання не проводиться та не викликаються особи, які беруть участь у справі.

Отже, за суттю, письмове провадження полягає у дослідженні суддею (колегією суддів) матеріалів наявних у справі та ухваленні судового рішення у справі. Якщо справу розглядає колегія суддів, то підготовка судового рішення здійснюється шляхом вироблення проекту судового рішення, його обговорення з дослідженням матеріалів справи і ухвалення на нараді суддів.

У разі відсутності заяви однієї з осіб, яка бере участь у справі, про розгляд справи за її відсутності або виникнення необхідності витребувати інші докази, крім наявних у справі, допитати свідків, призначити експертизу тощо, що необхідно для вирішення спору, суд повинен призначити справу до судового розгляду у судовому засіданні.

15. Якщо суд у порядку статті 120 КАСУ вирішив питання про обов'язкову особисту участь сторін або третіх осіб у судовому засіданні, то клопотання про розгляд справи за їх відсутності відхиляються і судовий розгляд справи відбувається в порядку усного провадження.