Мы ВКонтакте

Стаття 136. Відмова від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, примирення сторін під час судового розгляду

1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

2. Сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.

3. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає можливість відмови позивача від адміністративного позову та визнання відповідачем адміністративного позову, а також примирення сторін під час судового розгляду, а також визначає поведінку суду у разі вчинення сторонами цих дій.

2. Відмова від адміністративного позову, його визнання чи примирення сторін є способом врегулювання спору. Такі можливості у сторін випливають з принципу диспозитивності.

Відмова від адміністративного позову під час судового розгляду та її наслідки

3. Відмова від адміністративного позову означає, що позивач не підтримує своїх вимог до відповідача і бажає зняти їх з розгляду суду, що, як правило, тягне за собою закриття провадження в адміністративній справі. Позивач може відмовитися від своїх вимог повністю або частково.

4. Від імені позивача відмовитися від адміністративного позову може його представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

5. Відмова від адміністративного позову у судовому засіданні здійснюється у формі усної заяви позивача або його представника. Якщо відмова викладена у формі письмової заяви, то заява приєднується до справи. Заяву про відмову від позову може бути зроблено протягом усього часу судового розгляду.

6. До прийняття рішення за заявою суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, та повинен пояснити позивачу наслідки задоволення цієї заяви, роз'яснити можливість відкликати позовну заяву та різницю у наслідках (детальніше про це див. у коментарі до статті 112 КАСУ), а також переконатися, чи позивач і далі наполягає на задоволенні заяви про відмову.

При прийнятті рішення суд за заявою про відмову від позову повинен переконатися в тому, що така відмова не суперечить закону та не порушує чиїх-будь прав, свобод або інтересів (частина четверта статті 112, частина четверта статті 51 КАСУ). Зокрема, відмова від позову суперечитиме закону, якщо заяву про це подав представник позивача, який не має повноважень на вчинення цієї дії. Якщо заяву про відмову від позову подав законний представник, наприклад, неповнолітньої особи, то суд повинен переконатися, що закриттям провадження у справі не буде порушено її прав, свобод чи інтересів.

Якщо заяву про відмову від позову подано органом чи особою, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, то перед ухваленням рішення за заявою повинен з'ясувати, чи особа, в інтересах якої подано адміністративний позов, не вимагає розгляду справи і вирішення вимог адміністративного позову (див. частину другу статті 61 КАСУ).

7. Наслідки прийняття судом відмови позивача від адміністративного позову визначені статтею 112 КАСУ. У разі прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У цій ухвалі доцільно відразу вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 95 КАСУ. Якщо така відмова є частковою, суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Повторне звернення такого позивача до суду із тотожними позовними вимогами до того самого відповідача і з тих самих підстав відповідно до частини третьої статті 157 КАСУ не допускається.

8. Ухвалу суду про закриття провадження в адміністративній справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову може бути оскаржено у загальному порядку (частина третя статті 157 КАСУ). Ухвала ж суду про неприйняття відмови позивача від адміністративного позову і продовження розгляду справи не може бути оскаржена окремо від постанови у справі.

Визнання адміністративного позову під час судового розгляду і його наслідки

9. Визнання адміністративного позову означає, що відповідач погоджується з вимогами позивача, їхньою законністю та обґрунтованістю і бажає уникнути у зв'язку з цим судового розгляду справи по суті, що, як правило, тягне за собою прийняття постанови в адміністративній справі. Відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково.

10. Від імені відповідача визнати адміністративний позов може його представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

11. Визнання адміністративного позову здійснюється у формі усної заяви відповідача або його представника. Якщо воно викладене у формі письмової заяви, то заява приєднується до справи. Заяву про визнання позову може бути зроблено протягом усього часу судового розгляду.

12. До прийняття рішення за заявою суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, а також має пояснити відповідачеві наслідки задоволення цієї заяви і переконатися, чи продовжує відповідач наполягати на задоволенні заяви.

При прийнятті рішення за заявою про визнання адміністративного позову суд повинен переконатися в тому, що таке визнання не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів (частина четверта статті 112, частина четверта статті 51 КАСУ). Зокрема, визнання адміністративного позову суперечитиме закону, якщо заяву про це подав представник позивача, який не має повноважень на вчинення цієї дії, або якщо задоволення адміністративного позову у цій справі порушуватиме вимоги права.

Якщо задоволенням адміністративного позову у зв'язку з визнанням позову суд може зачепити права, свободи чи інтереси третьої особи, то суд повинен одержати згоду на те, щоб прийняти визнання адміністративного позову, від такої особи.

13. Наслідки прийняття судом визнання відповідачем адміністративного позову визначені статтею 112 КАСУ. При повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його судом суд приймає постанову про задоволення адміністративного позову із зазначенням способу судового захисту відповідно до частини другої статті 162 КАСУ. Якщо таке визнання є частковим, суд приймає часткову постанову у справі щодо визнаної відповідачем частини позовних вимог (стаття 164 КАСУ). Постанову суду може бути оскаржено у загальному порядку.

Ухвала суду про неприйняття визнання відповідачем адміністративного позову і продовження розгляду справи не може бути оскаржена окремо від постанови у справі.

Примирення сторін під час судового розгляду і його наслідки

14. Примирення сторін є спільним волевиявленням сторін, яким врегульовується спір шляхом взаємних поступок. Примирення може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмету адміністративного позову.

15. Умови примирення сторін не повинні суперечити вимогам права і порушувати права, свободи та інтереси інших осіб. Зазвичай примирення сторін не може стосуватися нормативно-правових актів, оскільки дія цих актів зачіпає права, свободи, інтереси та обов'язки не лише позивача, а й значного кола інших осіб. Наприклад, якщо сторони погодяться на відшкодування шкоди, а позивач не наполягатиме на визнанні цього акта протиправним і нечинним, тоді є всі підстави відмовити у визнанні примирення на таких умовах. Але якщо відповідач погодиться змінити нормативно-правовий акт у законний спосіб чи визнати його таким, що втратив чинність, а позивач не буде наполягати на відшкодуванні завданої цим актом шкоди, тоді примирення на таких умовах буде допустимим.

16. Від імені сторони примиритися в адміністративній справі може її представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

17. Про примирення та його умови сторони повідомляють суд у формі усної або спільної письмової заяви. Якщо примирення викладено у формі письмової заяви, то така заява приєднується до справи. Заяву про примирення може бути зроблено протягом усього часу судового розгляду.

До прийняття рішення за заявою суд має пояснити сторонам правові і практичні наслідки задоволення цієї заяви.

18. Якщо сторонам необхідний час для узгодження умов примирення, суд за спільним клопотанням сторін має зупинити провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 156 КАСУ на час, достатній для примирення. Перебіг процесуальних строків у цьому разі зупиняється. Якщо сторони готові представити умови примирення найближчим часом, то суд за їхнім клопотанням може оголосити перерву у судовому розгляді.

19. У разі примирення сторін та визнання його умов судом, згідно з пунктом 3 частини першої статті 157 КАСУ, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. У цій ухвалі доцільно відразу вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 96 КАСУ.

За наявності такої ухвали повторне звернення того ж позивача до суду із тотожними позовними вимогами до того самого відповідача і з тих самих підстав відповідно до частини третьої статті 157 КАСУ не допускається.

20. Ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі у зв'язку з примиренням сторін може бути оскаржено у загальному порядку (частина третя статті 157 КАСУ).

21. Суд не може визнати умови примирення сторін, якщо внаслідок цього будуть порушені норми права або чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Якщо у справі беруть участь також треті особи і умови примирення опосередковано стосуються їхніх інтересів, то суд не може визнати умови примирення сторін без згоди на це третіх осіб. Ухвала суду про невизнання умов примирення сторін і продовження розгляду справи не може бути оскаржена окремо від постанови у справі.

22. Обидві сторони зобов'язані дотримуватися умов примирення. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін суд поновлює провадження у справі за клопотанням іншої сторони. Про поновлення провадження у справі суд, який закрив провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін, постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.