Мы ВКонтакте

Стаття 175. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів і

1. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

3. Позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум, подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Позовна заява з інших питань, передбачених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

4. Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частинами шостою - сьомою статті 172 цього Кодексу.

5. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 172 цього Кодексу.

6. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості адміністративних справ щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, які, за твердженням позивача, порушують законодавство про вибори та референдум.

2. Стаття спрямована на швидкий розгляд спорів з такими суб'єктами та своєчасне поновлення прав суб'єктів відповідного процесу.

3. Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, за правилами коментованої статті не належить розглядати спори, що виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму (абзац 4 пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2), оскільки їх судове вирішення не вимагає встановлених цією статтею особливостей, зокрема, щодо швидкого вирішення справи.

Правова основа статті

4. Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Крім Конституції України, процеси виборів та референдуму регулюються Законами України "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року, "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 року, "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року, "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року. Крім того, відповідні відносини врегульовано також Законами України "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 року та "Про Державний реєстр виборців" від 22 лютого 2007 року. Цими законами визначено права та обов'язки у процесі виборів чи референдуму суб'єктів, чия діяльність може бути предметом оскарження відповідно до цієї статті.

5. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тож адміністративні суди під час вчинення будь-яких процесуальних дій у процесі розгляду та вирішення спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, повинні керуватися правилами лише перелічених у статті 5 КАСУ актів незалежно від можливої наявності інших нормативно-правових актів, зокрема, законів, які визначають засади, порядок та організацію проведення виборів та в яких можуть бути окремі положення щодо вчинення процесуальних дій судами (див. абзаци 1 - 2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Позивач

6. Позивачем в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути:

1) у спорах, пов'язаних з правовідносинами в процесі виборів, - кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу;

2) у спорах, пов'язаних з правовідносинами в процесі референдуму, - ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму (частина перша коментованої статті).

7. За частиною другою коментованої статті виборець, тобто кожна особа, яка має право голосу у відповідних виборах або референдумі, також може оскаржити дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, якщо такі дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Це означає, зокрема, що виборець не може обґрунтувати свій позов тим, що внаслідок порушення прав кандидата, за якого він готовий віддати свій голос, обмежено право виборця вільно обирати тощо. Виборець повинен довести, що порушено саме його права та інтереси безпосередньо.

Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, виборець у позовній заяві повинен зазначати, яким чином такі оскаржувані рішення, дія чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Якщо у позовній заяві цього немає, тоді суд залишає її без руху і пропонує позивачеві виправити цей недолік. У разі неусунення зазначеного недоліку у встановлений судом строк така позовна заява за правилами пункту 1 частини третьої статті 108 КАСУ повертається позивачеві.

Якщо на стадії судового розгляду буде встановлено, що оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю не порушені виборчі права та інтереси виборця особисто, тоді суд повинен відмовити у задоволенні позову. Тобто, розглядаючи такі справи, суди повинні перевірити, чи має право позивач звертатися до суду з відповідними вимогами, і лише в разі встановлення такого права перевіряти правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності (див. пункт 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Відповідач

8. Відповідачем в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути: кандидат, його довірена особа, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), їхня посадова особа чи уповноважена особа, ініціативна група референдуму, інший суб'єкт ініціювання референдуму, офіційний спостерігач від суб'єкта виборчого процесу (частина перша коментованої статті). Важливо, щоб спір виник з правовідносин, що врегульовані відповідним законодавством про вибори чи референдум.

Підсудність

9. Підсудність адміністративних справ, визначених коментованою статтею, має свої особливості, оскільки вона повинна забезпечити максимальну незалежність суду від політичного впливу, тому предметна підсудність таких справ залежить від суб'єкта, чиї дії чи бездіяльність є предметом оскарження (частини третя коментованої статті). Тому загальні правила статей 18 - 19 КАСУ щодо підсудності не застосовуються.

10. Окружним адміністративним судам за місцем вчинення дії чи місцем, де цю дію має бути вчинено, підсудні виборчі спори щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидатів у народні депутати, у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, у міські, селищні, сільські голови, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори та референдум.

Спеціальну підсудність для окружного адміністративного суду, територіальну юрисдикцію якого поширено на місто Київ (Окружного адміністративного суду м. Києва), закон визначив стосовно виборчих спорів щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум.

11. Місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам) за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія має бути вчинена, що діють як адміністративні суди, підсудні виборчі спори щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної, міської ради, що порушують законодавство про вибори та референдум.

12. Відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до початку діяльності окружних адміністративних судів справи, визначені коментованою статтею, у першій інстанції розглядають відповідні місцеві загальні суди (крім військових), зокрема, й у випадках, якщо сторонами у них є лише юридичні особи (див. абзац 2 пункту 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

13. Якщо в позовній заяві є вимоги, що підсудні різним судам, то такі вимоги розглядатися в одному провадженні не можуть (частина перша статті 21 КАСУ).

Склад суду першої інстанції

14. Склад суду в адміністративних справах, визначених коментованою статтею, формують за загальними правилами. Колегія у складі трьох професійних суддів в окружному адміністративному суді утворюється за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі особливої складності справи. У всіх інших випадках адміністративну справу розглядає професійний суддя одноособово.

15. Якщо справу, що підсудна окружному адміністративному суду, до початку діяльності цього суду розглядає відповідний місцевий загальний суд відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ, тоді склад суду у місцевому загальному суді утворюється за правилами, що діють в окружному адміністративному суді.

Звернення до адміністративного суду

16. Виходячи з швидкоплинності виборчого процесу та процесу референдуму, встановлено скорочені строки для звернення з адміністративним позовом у спорах, визначених коментованою статтею, - залежно від часу прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності та дня проведення голосування (частина четверта коментованої статті у цьому питанні відсилає до частин шостої та сьомої статті 172 КАСУ).

Звернення з позовною заявою щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності, визначених коментованою статтею, можливе протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. В усякому випадку позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Таке обмеження встановлено виходячи з того, що якщо заяву буде подано пізніше, то суд уже не встигне своєчасно поновити права особи.

17. Днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного адміністративного суду - до 24-ї години цього дня. У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години позовну заяву, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк (див. пункт 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Якщо позовну заяву подано несвоєчасно, тобто з пропущенням строку звернення до суду або після закінчення встановленого строку для розгляду таких спорів, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина п'ята статті 179 КАСУ) - на будь-якій стадії проходження справи: відкриття провадження, підготовчого провадження, судового розгляду, ухвалення рішення у справі. Положення статті 100 КАСУ щодо наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду в цих справах не застосовуються.

18. Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України у разі невідповідності поданої позовної заяви у спорі, пов'язаному з виборчим процесом чи процесом референдуму, формі та змісту, які передбачені статтями 105 і 106 КАСУ, така позовна заява в порядку частини першої статті 108 КАСУ залишається без руху, якщо не порушено строк звернення до суду або вона подана в межах строку, після закінчення якого не може бути вирішений такий спір.

Оскільки за правилами частини першої статті коментованої статті право звертатися до суду мають окремі суб'єкти відповідного виборчого процесу, а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму, то в позовній заяві обов'язково має бути зазначено юридичний статус позивача із зазначенням документа, який підтверджує цей статус. А якщо ні, то така позовна заява залишається без руху з встановленням строку для усунення цього недоліку (див. абзаци 2 - 4 пункту 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Строк розгляду адміністративної справи

19. Строк розгляду і вирішення адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порівняно із загальними положеннями суттєво скорочений (частина п'ята коментованої статті у цьому питанні відсилає до частини одинадцятої статті 172 КАСУ). Такі справи належить розглянути і вирішити у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви. Надходження позовної заяви - це доставлення позовної заяви безпосередньо в адміністративний суд, незалежно від того, коли вона була здана на пошту чи її передано до інших підприємств зв'язку (наприклад, кур'єрської служби).

Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, суд вирішує у п'ятиденний строк, але не пізніше, ніж за дві години до початку голосування.

20. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, - у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду (частина шоста коментованої статті).

21. Разом з тим, порушення судом встановленого строку вирішення адміністративної справи не є підставою для закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду - суд повинен закінчити розгляд справи по суті та ухвалити відповідну постанову. У таких випадках позовна заява може бути залишена без розгляду лише в разі, якщо суд з незалежних від нього обставин не встиг розглянути справу за дві години до початку голосування (див. пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Інші особливості

22. Особливості судових рішень за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порядку набрання ними законної сили, оскарження та перегляду встановлені статтею 177 КАСУ. Особливості представництва у таких справах передбачено статтею 178, а особливості обчислення строків - статтею 179 КАСУ.