Мы ВКонтакте

Стаття 183. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання

1. Організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів.

2. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та відповідача (відповідний орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування).

3. Адміністративна справа про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно.

4. Постанова суду в адміністративній справі про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання виконується негайно.

5. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості адміністративних справ про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

2. Статтю спрямовано на усунення протиправних, насамперед неконституційних, обмежень права на мирні зібрання, вжитих органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування. Стаття не перешкоджає оскаржити вжиті обмеження в адміністративному суді після проведення зібрань за загальними правилами адміністративного судочинства. Але у зв'язку з тим, що усунути ці обмеження вже неможливо, коментована стаття до таких адміністративних справ не застосовується.

3. Особливості адміністративних справ за позовом органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про обмеження щодо реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання визначені статтею 182 КАСУ.

Правова основа статті

4. Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Тобто органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не можуть обмежувати конституційне право особи на мирні зібрання без відповідного рішення суду, якщо про мирні зібрання було завчасно сповіщено.

5. Рішенням Конституційного Суду України у справі щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання140 встановлено, що стаття 39 Конституції України вимагає від організаторів мирних зібрань сповістити органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Зокрема у разі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування можуть погоджувати з організаторами мирних зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення тощо.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України, строк завчасного сповіщення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування має бути достатнім для того, щоб такий орган міг визначитися, наскільки проведення мирного зібрання відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань. Конкретні строки завчасного сповіщення мають бути визначені законом з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо, але поки що цього не зроблено.

Підсудність

6. Адміністративні справи про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів виконавчої влади предметно підсудні окружному адміністративному суду, а з боку органів місцевого самоврядування - місцевому загальному суду як адміністративному суду (частини перша і друга статті 18 КАСУ). Територіально такі справи підсудні адміністративному суду за місцем проведення мирних зібрань (частина перша коментованої статті).

Сторони

7. Позивачем (позивачами) в адміністративній справі про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання є організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань, що зробили відповідне повідомлення. Таким організатором може бути політична партія, громадська організація, профспілка, підприємство, фізична особа тощо.

8. Відповідачем в адміністративній справі про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання є орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що одержав повідомлення про проведення мирного зібрання від організатора (організаторів) цього заходу. Зазвичай таким органом є відповідна місцева державна адміністрація чи місцева рада або її виконавчий орган за місцем запланованого проведення мирного зібрання. На наш погляд, зважаючи на цілі статті, відповідачем може бути й інший орган виконавчої влади чи орган виконавчої влади (не той, що одержав повідомлення про проведення мирних заходів), який, згідно з твердженням позивача, чинить перешкоди у реалізації права на мирні зібрання.

Строк звернення до адміністративного суду

9. З частини третьої коментованої статті випливає, що адміністративний позов повинен бути поданий до дня проведення мирного зібрання, а якщо в день проведення, - то з таким розрахунком, щоб суд міг вирішити справу і рішення у справі можна було виконати.

Якщо позовну заяву подано після дня проведення мирних зібрань, тоді позивач має право змінити адміністративний позов і вимагати визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що перешкоджали проведенню мирного зібрання, і навіть відшкодування шкоди. Але тоді на розгляд такої справи положення коментованої статті не поширюються.

Строк розгляду адміністративної справи

10. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє сторони (частина друга коментованої статті). З метою своєчасного вирішення справи на підставі статті 38 КАСУ суд може здійснити судові виклики та повідомлення у такій справі телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації. Такі виклики і повідомлення мають бути здійснені у строк, що даватиме можливість своєчасно прибути до суду (частина третя статті 35 КАСУ).

11. Адміністративна справа про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання має бути розглянута протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно (частина третя коментованої статті). На наш погляд, зважаючи на цілі статті, неприбуття сторін, які були належним чином повідомлені про судове засідання, не є підставою для відкладення судового розгляду, якщо таке відкладення стане перешкодою для своєчасного вирішення справи.

В усякому випадку справа має бути вирішена з таким розрахунком, щоб у разі задоволення адміністративного позову можна було вжити заходів для своєчасного виконання постанови суду.

Постанова суду, її виконання

12. Вимоги позивача повинні бути задоволені у разі, якщо відповідач (орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування) своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю створює перешкоди для проведення таких заходів або вживає заходів для створення таких перешкод (перекриває місце для проведення заходу чи маршрути походів, розпочинає незапланований ремонт чи інші роботи на місці проведення мирних зібрань, не вживає заходів безпеки, не забезпечує громадський порядок).

13. У постанові суду про задоволення позову обов'язково повинен бути зазначений спосіб усунення обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.

14. Оскільки відповідно до частини п'ятої коментованої статті копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення, то правила частини третьої статті 160 і частини четвертої статті 167 КАСУ (щодо відкладення виготовлення постанови у повному обсязі) на розгляд таких справ не поширюється.

15. Постанову про усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання належить виконувати негайно після проголошення, тобто не чекаючи набрання нею законної сили (частина четверта коментованої статті, пункт 7 частини першої статті 256 КАСУ).