Мы ВКонтакте

Стаття 213. Вимоги до касаційної скарги

1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.

2. У касаційній скарзі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судові рішення, що оскаржуються;

4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;

5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;

6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;

7) перелік матеріалів, які додаються.

3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття стандартизує форму і структуру касаційної скарги - містить перелік елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом касаційної інстанції питання про відкриття касаційного провадження в адміністративній справі.

Форма касаційної скарги

2. Касаційна скарга подається лише у письмовій формі (частина перша коментованої статті), тобто виготовлена на аркуші (аркушах) паперу рукописним або друкарським способом. Цей документ викладається державною мовою (або з перекладом на державну мову).

Структура касаційної скарги і додатки до неї

3. У касаційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції, до якого подається касаційна скарга (Вищий адміністративний суд України);

2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або повне найменування юридичної особи чи органу, які подають скаргу, а також тих, які беруть участь у справі, їхня поштова адреса, а також номер телефону, факсу тощо, адреса електронної пошти, якщо такі є (ці реквізити необхідні суду для направлення кореспонденції, зокрема копій ухвали про відкриття касаційного провадження, а номери засобів зв'язку чи адреса електронної пошти можуть бути потрібні для здійснення термінових викликів чи повідомлень), одночасно бажано також зазначити процесуальний статус осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, треті особи, представники), хоча законом цього і не вимагається;

3) реквізити рішень суду першої і (або) апеляційної інстанції, що оскаржується (принаймні необхідно зазначити назву судових рішень, найменування адміністративних судів, що їх ухвалили, номер справи, дати ухвалення; ця інформація необхідна суду касаційної інстанції для того, щоб витребувати справу);

4) обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу (у такому обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає оскаржені судові рішення незаконними, тобто в чому полягає порушення норм права, що потягло за собою неправильне вирішення справи чи питання; тут не можна посилатися на неправильність встановлення обставин у справі, їхню доведеність чи недоведеність, оскільки суд касаційної інстанції з'ясовує лише питання права);

5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції (тобто прохання особи про бажане для неї рішення суду касаційної інстанції відповідно до статті 223 КАСУ);

6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає касаційну скаргу (це можуть бути вмотивовані клопотання про: поновлення строку на касаційне оскарження, зупинення виконання оскаржених рішень, проведення касаційного розгляду у судовому засіданні з участю особи, яка подає скаргу, тощо; ці клопотання можуть бути викладені також окремими заявами, що додаються до касаційної скарги; за відсутності клопотання про проведення касаційного розгляду у судовому засіданні з участю особи касаційний розгляд відбувається у письмовому провадженні);

7) перелік матеріалів, які додаються (довіреність на представництво, квитанція про сплату судового збору, копії касаційної скарги для інших осіб, які беруть участь у справі, копії оскаржених судових рішень тощо).

8. Якщо касаційну скаргу подає представник, то у ній (як правило, після зазначення інформації про особу, яка бере участь у справі і в інтересах якої подається скарга) слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові представника, його поштову адресу, а також номер телефону, факсу тощо, адресу електронної пошти, якщо такі є.

9. Наприкінці касаційна скарга має бути підписана особою, яка її подає, або її представником (частина четверта коментованої статті), із зазначенням дати підписання.

Якщо касаційну скаргу підписав представник, то одночасно з нею подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника згідно із статтею 58 КАСУ, незалежно від того, чи цей документ подавався раніше. Замість оригіналу такого документа до заяви може бути додана і належним чином засвідчена копія. Зазначені документи необхідні, оскільки суд касаційної інстанції при вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження перевіряє повноваження представника, а матеріали адміністративної справи у нього відсутні.

10. До касаційної скарги має бути доданий документ (квитанція, платіжне доручення) про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір за подання касаційної скарги фізичною чи юридичною особою, суб'єктом владних повноважень становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 гривні 40 копійок (підпункт "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"). Підпункт 3 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ при цьому не застосовується, оскільки касаційна скарга не містить майнових вимог про стягнення грошових коштів. В адміністративному судочинстві при сплаті судового збору застосовуються пільги, надані на підставі статей 4 і 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

11. До касаційної скарги також обов'язково необхідно додавати копії оскаржених рішень судів першої і апеляційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції повинен мати можливість вирішити питання про зупинення виконання оскарженого рішення і до одержання матеріалів справи від адміністративного суду, де вона знаходиться.

12. Принцип змагальності передбачає право ознайомлення із касаційною скаргою інших осіб, які беруть участь у справі, тому до касаційної скарги слід додати її копії відповідно до кількості таких осіб (частина п'ята коментованої статті), а також бажано приєднати копії доданих до неї письмових матеріалів у такій же кількості.

Наслідки недотримання вимог до касаційної скарги

13. Якщо особа не дотримала якоїсь із вимог до касаційної скарги, зазначених у коментованій статті, і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, суд залишає касаційну скаргу без руху і пропонує особі виправити виявлені недоліки (див. частину шосту статті 214 і статтю 108 КАСУ).

Відмінність від попереднього регулювання

14. Перша редакція коментованої статті не передбачала необхідності зазначати у касаційній скарзі контактну інформацію щодо всіх осіб, які беруть участь у справі, а також додавати до неї копії оскаржених судових рішень. Так само від представника не вимагалося документа на підтвердження його повноважень, якщо такий документ був у матеріалах справи. Відсутність таких вимог до касаційної скарги та додатків до неї у багатьох випадках перешкоджала судді-доповідачу вирішувати питання щодо відкриття касаційного провадження, готувати справу до касаційного розгляду до того часу, як справа надійде від адміністративного суду, де вона знаходилася. Тому додержання строків на вчинення цих дій було малореальним.