Мы ВКонтакте

Стаття 232. Зміст постанови суду касаційної інстанції

1. Постанова суду касаційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її прийняття;

найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням:

короткого змісту позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій;

короткого змісту вимог касаційної скарги;

узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;

встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог;

розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження;

встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює вимоги до викладу змісту постанови, яку суд касаційної інстанції приймає за наслідками розгляду касаційної скарги. Визначена статтею структура постанови суду сприяє логічній послідовності викладу матеріалу, зрозумілості та очевидності висновків суду, повноті вирішення справи, а також уніфікації усіх постанов суду касаційної інстанції у частині оформлення.

Структура постанови

2. Згідно з коментованою статтею, постанова суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. Така розгорнута структура повинна забезпечити зрозумілість постанови. За наповненням постанова суду касаційної інстанції відрізняється від ухвали суду касаційної інстанції лише тим, що у постанові додатково міститься інформація про вимоги адміністративного позову і дається висновок суду касаційної інстанції щодо цих вимог.

Вступна частина

3. Вступна частина містить основні реквізити постанови суду касаційної інстанції, за якими її легко ідентифікувати. У ній має бути зазначено дату (число, місяць, рік), найменування адміністративного суду (Вищий адміністративний суд України), прізвища та ініціали професійних суддів і секретаря судового засідання. Прізвище та ініціали секретаря судового засідання не зазначаються у разі касаційного розгляду справи у письмовому провадженні, оскільки в цьому випадку судове засідання не проводиться.

Далі у вступній частині постанови суд повинен зазначити прізвища, імена, по батькові фізичних осіб (при потребі - із зазначенням посади посадової чи службової особи), повне найменування юридичних осіб чи органу, які є сторонами, третіми особами, їх представниками, із зазначенням їхнього процесуального статусу.

Описова частина

4. В описовій частині узагальнено (тезами) викладаються:

1) зміст позовних вимог, що були заявлені в суді першої інстанції, і рішень судів першої і апеляційної інстанції щодо них;

2) зміст вимог касаційної скарги;

3) доводи особи, яка подала касаційну скаргу (основні її аргументи);

4) позиція інших осіб, які беруть участь у справі (сторін, третіх осіб, їхніх представників), - підтримання, непідтримання вимог касаційної скарги, заперечення проти неї, приєднання тощо;

5) обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

В описовій частині суд касаційної інстанції не має права давати своїх оцінок позиції осіб, які беруть участь у справі.

Мотивувальна частина

5. У мотивувальній частині знаходять своє відображення вирішені судом питання права. Мотивувальна частина повинна переконувати у законності постанови (про законність судового рішення див. статтю 159 КАСУ і коментар до неї). Кожен доречний і важливий аргумент осіб, які беруть участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь. Тут суд касаційної інстанції дає висновок щодо задоволення вимог касаційної скарги (повного чи часткового). У разі скасування або зміни рішень судів першої і (або) апеляційної інстанції у мотивувальній частині зазначається, у чому саме полягає їх незаконність. Також суд касаційної інстанції обґрунтовує, чому вимоги адміністративного позову необхідно задовольнити або відмовити у їх задоволенні. Суд повинен вмотивувати вибір положень законів (норм права), якими він керувався.

Резолютивна частина

6. У резолютивній частині знаходить відображення присуд суду касаційної інстанції, тобто відповідь суду на кожну вимогу касаційної скарги (касаційних скарг), а також на позовні вимоги. Суд викладає свої висновки по суті зазначених вимог в обсязі, в якому їх було задоволено. При вирішенні вимог адміністративного позову суд касаційної інстанції користується повноваженнями, визначеними статтею 162 КАСУ.

Також одночасно може бути вирішено питання про поворот виконання скасованих чи змінених судових рішень, якщо їх було виконано (див. частини першу та другу статті 265 КАСУ).

У резолютивній частині постанови суд касаційної інстанції також наводить свій висновок про розподіл судових витрат між сторонами за правилами статті 94 КАСУ відповідно до результатів касаційного розгляду та наслідків нового вирішення адміністративного позову.

Вкінці резолютивної частини постанови суд касаційної інстанції обов'язково повинен зазначити строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження. Для цього доцільно використовувати таку формулу:

"Постанова набирає законної сили з моменту проголошення (з моменту підписання - у разі вирішення справи у письмовому провадженні).

Постанову може бути оскаржено за винятковими обставинами безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подання скарги за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття цих обставин разом з копіями скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копіями оскаржуваних рішень.

Винятковими обставинами можуть бути лише:

1) неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України або Вищим адміністративним судом України та іншим судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права;

2) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України".

Підписання постанови

7. Постанова суду касаційної інстанції обов'язково повинна бути скріплена підписами усіх суддів, що розглянули справу колегіально (частина друга статті 160 КАСУ). Це обов'язковий реквізит постанови.

Скорочений варіант постанови суду

8. Якщо справа виявилася складною (багато суб'єктів, позовних вимог, складне законодавство тощо) і вмотивування постанови може зайняти багато часу, суд касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 230, частини третьої статті 160 КАСУ має право відкласти складення постанови у повному обсязі на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення касаційного розгляду справи у судовому засіданні. Але при цьому він повинен виготовити і проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, скорочений варіант постанови, який включає лише вступну і резолютивну частини. Тобто описова і мотивувальна частини там не наводяться.