Мы ВКонтакте

Стаття 245. Підстави для провадження за нововиявленими обставинами

1. Постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

3. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює перелік доволі рідкісних підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Загальна характеристика нововиявлених обставин

2. Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:

1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи;

2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. Йдеться передусім про випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення. Умова про "невідомість обставини суду" не властива лише такій підставі, як злочинні зловживання суддів (пункт 3 частини другої коментованої статті).

3. До нововиявлених обставин частина друга коментованої статті відносить:

1) істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд;

2) сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад;

3) зловживання суддів;

4) скасування преюдиційного судового рішення;

5) неконституційність правового акта, що був застосований судом.

Цей перелік хоч і є вичерпним, однак перша обставина, яка зазначена у ньому, сформульована доволі гнучко, - власне, як визначення нововиявленої обставини.

4. Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру155. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності156.

Не може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами зміна законодавства. Така позиція втілена у положенні частини третьої коментованої статті, за якою суд не переглядає судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими визнані такими, що втратили чинність, чи скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи. При цьому є застереження, що це правило не стосується випадків, коли новий закон пом'якшує або скасовує відповідальність фізичної особи. Таке застереження випливає зі статті 58 Конституції України, відповідно до якої закон, що пом'якшує або скасовує відповідальність людини або громадянина, має зворотну дію у часі. Наприклад, якщо постанову суду в адміністративній справі про видворення іноземця ще не виконано, то її можна переглянути в порядку провадження за нововиявленими обставинами у разі набрання чинності законом, який обмежує підстави для видворення.

5. За змістом перелік нововиявлених обставин відповідає тому, що встановлено й у цивільному судочинстві. Щоправда, у ЦПКУ (частина друга статті 361) нема окремої згадки про таку обставину, як встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення. За суттю вона охоплюється першою обставиною у цьому переліку, однак у нормах КАСУ вирішено за необхідне виділити її окремо.

Істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд

6. За змістом підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлена пунктом 1 частини другої коментованої статті, є найширшою. Вона охоплює й усі наступні підстави, які, по суті, частково конкретизують її. "Істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Зазначена підстава для перегляду, наприклад, охоплює незалучення до участі в адміністративній справі особи, на права, свободи, інтереси чи обов'язки якої вплинуло судове рішення, якщо суд не знав і не міг знати про заінтересованість такої особи, а ця особа не знала про розгляд такої справи (це може бути підставою для перегляду лише за ініціативою цієї особи). Під цю обставину можна підвести встановлення Конституційним Судом України конституційності положення правового акта, помилково не застосованого судом в адміністративній справі як неконституційного, якщо рішення у ній ще не виконано (за аналогією з останньою обставиною у наведеному переліку), тощо.

Сфальсифіковані докази і неправильний переклад

7. Завідомо неправдиві показання свідка, неправильний висновок експерта, неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, можуть вважатися нововиявленими обставинами за пунктом 2 частини другої коментованої статті, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Водночас за відсутності вироку суду (наприклад, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з будь-яких інших причин), на наш погляд, особа може ініціювати провадження за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої коментованої статті, якщо є інші переконливі докази цих фактів і особа на момент розгляду справи в суді не знала і об'єктивно не могла знати про їх існування.

Зловживання суддів

8. Вчинення злочину суддею, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення (наприклад, зловживання посадовим становищем, одержання хабара, ухвалення завідомо неправосудного рішення тощо), може вважатися нововиявленою обставиною за пунктом 3 частини другої коментованої статті, якщо вина судді встановлена вироком суду, що набрав законної сили.

Скасування преюдиційного судового рішення

9. Відповідно до правил частин першої і четвертої статті 72 КАСУ обставину, встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони чи особа, щодо якої встановлено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного судового рішення. Однак якщо таке рішення буде скасоване, наприклад, у касаційному порядку, тоді з'явиться підстава для перегляду ухваленого на його основі судового рішення, тобто з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням (пункт 4 частини другої коментованої статті). При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами обставину, яка раніше була встановлена іншим судовим рішенням, через його скасування треба буде довести чи, навпаки, спростувати.

Неконституційність правового акта, що був застосований судом

10. Неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, які застосував суд при вирішенні справи, теж може бути нововиявленою обставиною (за пунктом 5 частини другої коментованої статті), але за умов, що рішення суду ще не виконано, а також, що така неконституційність встановлена Конституційним Судом України. Якщо ж судове рішення вже виконано, то особа відповідно до частини третьої статті 152 Конституції України має право на відшкодування у встановленому законом порядку відшкодування державою матеріальної та моральної шкоди, завданої особі актом і діями, що визнані неконституційними. Щоправда, на сьогодні спеціального закону не прийнято, тому, на наш погляд, слід керуватися порядком, встановленим ЦПКУ і ГПКУ.