Мы ВКонтакте

Стаття 257. Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах

1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

3. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим Кодексом.

4. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

5. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття у бланкетний спосіб встановлює основні правила виконання судових рішень в адміністративних справах. Стаття слугує загальним орієнтиром у виконанні судових рішень.

Порядок виконання судового рішення

2. Відповідно до частини другої коментованої статті виконувати належить:

1) судове рішення, яке набрало законної сили (див. статтю 254 КАСУ);

2) судове рішення, яке належить виконати негайно (див. статтю 256 КАСУ і коментар до неї).

3. Найкраще, коли судове рішення виконується добровільно, оскільки тоді не потрібно буде нести витрати, пов'язані з його примусовим виконанням, і не буде ризику бути притягнутим до юридичної відповідальності за невиконання судового рішення.

4. Спосіб та порядок виконання, у тому числі строки, можуть бути визначені у самому судовому рішенні, зокрема із покладенням на відповідних суб'єктів владних повноважень обов'язків щодо забезпечення виконання рішення (частина перша коментованої статті). І це не обов'язково повинні бути відповідачі - це можуть бути й інші суб'єкти владних повноважень, яких закон зобов'язує вчиняти певні дії чи приймати акти на підставі судового рішення з метою забезпечення реалізації визнаного судом права чи інтересу особи159.

5. Для забезпечення примусового виконання судових рішень в Україні діє Державна виконавча служба, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (частина перша статті 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Процедура виконавчого провадження, зокрема й щодо виконання судових рішень в адміністративних справах, визначена Законом України "Про виконавче провадження".

Загальний порядок виконання постанови суду про стягнення майна чи грошових коштів з боржника визначено главами 5 - 6 цього Закону. Особливості списання бюджетних коштів за рішенням суду може бути визначено законом про Державний бюджет України на поточний рік.

Постанову адміністративного суду про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення виконують за правилами статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Постанову про виселення зі службового житла (у відносинах публічної служби) виконують відповідно до статті 79 цього ж Закону, що визначає порядок виконання рішення про виселення боржника.

Спеціальні правила щодо примусового розпуску (ліквідації) об'єднання громадян встановлені статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження", яка стосується порядку виконання рішення про заборону діяльності об'єднання громадян.

Порядок виконання деяких ухвал адміністративного суду визначено у самому КАСУ. Наприклад, за статтею 272 Кодексу ухвалу про привід суд передає для виконання до органу внутрішніх справ.

6. Із запровадженням адміністративного судочинства судова практика виявила недостатність положень Закону України "Про виконавче провадження" для ефективного виконання судових рішень в адміністративних справах. Цілком імовірно, що виконання судових рішень адміністративних судів вимагатиме вироблення спеціальних процедур у виконавчому провадженні. Тому механізм виконання судових рішень в адміністративних справах ще потребує ґрунтовної розробки та законодавчого врегулювання.

Зупинення виконання судових рішень в адміністративних справах судом

7. КАСУ передбачає такі випадки зупинення виконання судових рішень в адміністративних справах судом:

1) у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно суд вирішує питання про зупинення виконання оскарженого судового рішення (частина третя коментованої статті);

2) суддя-доповідач після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються (пункт 5 частини першої статті 215);

3) Верховний Суд України своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень, якщо скаргу допущено до провадження за винятковими обставинами (частина п'ята статті 240);

4) суд своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду (частина третя статті 252);

5) суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист до розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому листі, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та про стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим листом (частина третя статті 259 КАСУ).

Склад суду для розгляду питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах

8. Після проголошення судового рішення в адміністративній справі суд уповноважений вирішувати цілу низку процесуальних питань, пов'язаних з його виконанням.

Переважно ці питання розглядає і вирішує суддя відповідного адміністративного суду одноособово. Це питання:

1) про видачу виконавчого листа (стаття 258);

2) про виправлення помилки у виконавчому листі; визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; стягнення зі стягувача на користь боржника безпідставно одержаного за виконавчим листом (стаття 258);

3) про видачу дубліката втраченого виконавчого листа (стаття 260);

4) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання (стаття 261);

5) про визнання мирової угоди сторін виконавчого провадження або прийняття відмови стягувача від примусового виконання (стаття 262);

6) про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (стаття 263);

7) про заміну сторони виконавчого провадження (стаття 264);

8) про поворот виконання судового рішення, якщо це питання не було вирішено одночасно зі зміною чи скасуванням судового рішення (частина третя статті 265 КАСУ).

Питання про негайне виконання судового рішення (стаття 256), поворот виконання судового рішення (частини перша та друга статті 265, тобто тоді, коли це питання вирішує суд одночасно зі скасуванням чи зміною судового рішення), покладення обов'язку на суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 267 КАСУ), що вирішуються у тому ж кількісному (і, бажано, персональному) складі, у якому було ухвалене судове рішення.