Мы ВКонтакте

Стаття 263. Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

2. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

3. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

2. Правила цієї статті повністю кореспондують статті 33 Закону України "Про виконавче провадження".

Ініціювання відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

3. Підставою для застосування правил коментованої статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Наприклад, для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення це може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо; для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - відсутність коштів або присудженого майна в натурі; для встановлення способу чи порядку (у тому числі строку) виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є вже те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.

4. Розгляд питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення відбувається за:

1) поданням державного виконавця;

2) заявою сторони виконавчого провадження (стягувача чи боржника)164;

3) ініціативою самого адміністративного суду, що видав виконавчий лист (ініціатива суду зазвичай може бути пов'язана з необхідністю встановити спосіб та порядок виконання судового рішення).

5. Подання (заяву) про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення належить подавати до того адміністративного суду, що видав виконавчий лист (частина перша коментованої статті). Він може не збігатися з тим адміністративним судом, де знаходиться справа. Це обумовлено тим, щоб правила коментованої статті не застосовувалися для фактичної підміни судового рішення іншим судом.

До подання (заяви) бажано додати докази, що підтверджують наявність обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення. Інакше їх треба буде навести під час розгляду цього питання в суді.

Розгляд судом питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

6. Суд у складі одного професійного судді (частина п'ята статті 257 КАСУ), бажано того, який брав участь у вирішенні справи, розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у судовому засіданні з повідомленням:

1) державного виконавця, якщо він звернувся з відповідним поданням;

2) сторін виконавчого провадження (стягувача чи боржника);

3) інших осіб, які брали участь у справі.

Неприбуття у судове засідання зазначених осіб не перешкоджає судовому розгляду цього питання, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тобто з дотриманням вимог глави 3 "Судові виклики і повідомлення" розділу II КАСУ.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк з дня надходження (подання) заяви.

Ухвала за результатами питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

7. Про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення або відмову у цьому суд постановляє ухвалу.

8. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено у загальному порядку, тобто з урахуванням того, суд якої інстанції постановив таку ухвалу, та вимог глав 1 - 3 розділу IV "Перегляд судових рішень" КАСУ.

Співвідношення зі статтею 168 КАСУ

9. Стаття 168 КАСУ також дає можливість суду встановити спосіб виконання судового рішення, якщо цього не зроблено у самому судовому рішенні, шляхом ухвалення додаткового судового рішення. Але потрібно пам'ятати, що статтю 168 КАСУ не можна застосовувати під час виконавчого провадження для встановлення способу виконання судового рішення, оскільки коментована стаття у цій частині є спеціальною.