Мы ВКонтакте

Стаття 271. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом

1. У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.

2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: ім'я (найменування) особи, в якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування, знаходження), назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення, кому доручається вилучення.

3. Частину третю виключено

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття з метою забезпечення повного з'ясування обставин у справі встановлює такий захід процесуального примусу, як тимчасове вилучення доказів, при порушенні особами обов'язку щодо надання речових та письмових доказів.

Поняття тимчасового вилучення доказу

2. Тимчасове вилучення доказу для дослідження його судом - це захід процесуального примусу, що полягає у відібранні за ухвалою суду документа чи іншого об'єкта матеріального світу, який може бути доказом в адміністративній справі, від його володільця з метою дослідження його в суді.

Порядок тимчасового вилучення доказу

3. Виходячи з принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі (стаття 11 КАСУ), суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на його думку, не вистачає. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує ці матеріали (частина четверта статті 71 КАСУ).

У разі невиконання особою, у якої знаходяться докази, вимог ухвали про витребування доказів суд має застосувати захід процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення в неї доказів для дослідження судом.

Підставою для цього є неподання письмових чи речових доказів, витребуваних судом, без поважних причин або без повідомлення суду про такі причини. Вилученню можуть підлягати письмові або речові докази, визначені відповідно у статтях 79 та 80 КАСУ. Вони можуть бути вилучені, як від учасників адміністративного процесу, так і від будь-якої іншої особи, у якої знаходяться письмові або речові докази.

Про тимчасове вилучення доказу суд постановляє письмову ухвалу, яка надсилається державному виконавцю для негайного виконання. Ухвалу не може бути оскаржено окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду справи.

4. Частина друга коментованої статті містить обов'язкові елементи відповідної ухвали суду. У ній мають бути зазначені:

1) ім'я (прізвище, ім'я, по батькові) фізичної особи, найменування органу чи юридичної особи, у якої знаходиться доказ;

2) місце проживання (перебування) фізичної особи або місцезнаходження органу чи юридичної особи, у якої знаходиться доказ;

3) назва або опис письмового чи речового доказу, які дають можливість його чітко ідентифікувати;

4) підстави проведення тимчасового вилучення доказу (тобто слід зазначити, для розгляду якої справи необхідний доказ і внаслідок невиконання якої ухвали про витребування доказу застосовано цей захід процесуального примусу);

5) зазначення органу державної виконавчої служби, якій доручається провести вилучення.

5. У коментованій статті йдеться про те, що суб'єктом виконання ухвали суду про тимчасове вилучення доказів є державний виконавець, який здійснює виконання ухвали за правилами Закону України "Про виконавче провадження".

Повернення тимчасово вилученого доказу

6. Після дослідження доказу його має бути повернуто особі, у якої він був тимчасово вилучений. Таке повернення відбувається з додержанням правил частини четвертої статті 79 і частин третьої та четвертої статті 80 КАСУ.