Мы ВКонтакте

Стаття 1. Завдання Кодексу торговельного мореплавства України

Кодекс торговельного мореплавства України регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.

Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Коментар:

Визначення терміну "мореплавство" пов'язується, перш за все, з його походженням від двох слів "море" і "плавання". Відповідно до цього, мореплавство можна визначити як діяльність, пов'язану із "плаванням у морі". Оскільки плавання у морі здійснюють судна (окремого виду - "морські"), то звичайним є розуміння їх використання у зв'язку з цим.

Отже, мореплавством прийнято називати діяльність, пов'язану з використанням суден у морі.

На практиці, крім терміну "мореплавство" застосовуються категорії "судноплавство", "моревикористання" тощо. Ототожнення цих термінів хоча і допускається, проте, за своєю сутністю вони є різними. Якщо говорити про "судноплавство", то воно не завжди може бути морським, наприклад річковим. А "моревикористання" пов'язується не тільки з використанням суден, а й з використанням ресурсів моря тощо.

У зв'язку з тим, що мореплавство може здійснюватися з різною метою та різними способами, актуальним вважаємо питання про системи, форми та види мореплавства.

Організація мореплавства зумовлена визначенням на практиці двох систем судноплавства - лінійного та трампового.

Трамповим (так званим нерегулярним) визначається судноплавство за умов, коли судно виконує рейси на перемінних напрямках. При лінійному (так званому регулярному) судноплавстві рух суден здійснюється між визначеними портами за встановленим розкладом або з певною періодичністю рейсів. Для сьогодення характерним є трампова система експлуатації морського транспорту. Проте законодавством не виключається можливість використання морських суден за лінійною системою судноплавства.

Про лінейне судноплавство окремо йдеться в Інструкції про порядок реєстрації ліній закордонного плавання, затвердженої наказом Міністерства транспорту України N 276 від 31.05.2000 р.

Судноплавною лінією є морське регулярне сполучення, яке виконується за розкладом (або визначена кількість суднозаходів до порту за конкретний час) конкретними суднами (або типом суден) за постійним напрямком (не менше ніж між двома обов'язковими портами). Лінійний рейс визначається як рух судна за напрямком та розкладом судноплавної лінії від першого до останнього оголошених обов'язкових портів. Операторами лінійних перевезень можуть бути судновласник, фрахтівник, агент закордонної судноплавної компанії або агент закордонного фрахтівника суден для лінійних перевезень.

Загальними ознаками лінії закордонного плавання є:

- встановлення обов'язкових і факультативних іноземних та українських портів заходу;

- встановлення періодичності заходу закріплених суден в українські порти;

- закріплення для роботи на лінії типів суден;

- реєстрація лінії Державним департаментом морського і річкового транспорту за поданням начальника морського порту.

При виконанні лінійного рейсу судно повинно обов'язково заходити до одного з обов'язкових або факультативних українських та іноземних портів заходу, які зазначені в розкладі руху судна.

Реєстрація ліній закордонного плавання здійснюється Державною адміністрацією морського і річкового транспорту, відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 р. N 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" зазначений орган державної влади реорганізовується у Державну службу морського і річкового транспорту України (далі за текстом - Укрморрічфлот). Реєстрація ліній може мати місце тільки за умов здійснення суднами не менше трьох суднозаходів протягом календарного року до українського порту заходу на судноплавній лінії, що планується до реєстрації.

З метою контролю роботи лінії оператор лінійних перевезень щоквартально надає до Укрморрічфлоту розклад руху суден на лінії (періодичність заходу до обов'язкових (факультативних) українських портів заходу), погоджений з начальниками українських портів заходу судноплавної лінії. Оператор лінійних перевезень до 15-го числа наступного місяця після закінчення кожного півріччя надсилає до Укрморрічфлоту інформацію про виконання графіка заходу суден до українських портів заходу судноплавної лінії.

Мореплавство може здійснюватися з різною метою та мати свою предметну ознаку.

Традиційно прийнято визначати такі види мореплавства, як торговельне, риболовне та військове. На відміну від торговельного мореплавства, про яке далі буде йти мова, риболовним є мореплавство, яке пов'язане з використанням судна для рибного або іншого морського промислу. Військовим є мореплавство, що здійснюється, як правило для державних потреб і пов'язане з несенням військової служби. Застосування КТМУ є однозначним щодо торговельного і риболовного мореплавства, проте щодо військового мореплавства існують застереження (див. коментар до ст. 13).

В коментованій статті надається визначення торговельного мореплавства, відповідно до якого: (а) торговельне мореплавство є різновидом мореплавства; (б) існує невизначеність щодо всіх видів діяльності, які відносяться до торговельного мореплавства, оскільки перелік, наведений у ст. 1 є невичерпаним; (в) визначено різні цілі, задля яких має здійснюватися торговельне мореплавство - господарські, наукові, культурні.

Термін "торговельне мореплавство" традиційно використовується у законодавчій практиці, зокрема, у Проекті укдалення про торговельне мореплавство 1909 р., КТМ СРСР 1929 р., КТУ СРСР 1968 р. За цей час значною мірою відбулося поширення і деталізація видів діяльності, які відносяться до торговельного мореплавства. І навіть сьогодні цей перелік надає можливість відносити до торговельного мореплавства інші види діяльності, крім тих, які вже визначено у ст. 1 КТМУ.

З огляду на прийняття в Україні Господарського кодексу (далі за текстом - ГКУ), слід зазначити, що в коментованій статті йдеться про види господарської діяльності, яких об'єднує одна сфера здійснення - торговельне мореплавство. Торговельне мореплавство відповідно до ст. ст. 258 - 261 ГКУ є окремою сферою суспільного виробництва, відноситься до галузі сфери матеріального виробництва. Тому, застосування до таких видів діяльності терміну "морегосподарська діяльність", вбачається цілком логічним. В залежності від мети, способу організації і здійснення мореплавство (морегосподарська діяльність) може бути двох видів:

- комерційне мореплавство (комерційна морегосподарська діяльність), що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

- некомерційне мореплавство (некомерційна морегосподарська діяльність), що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямовується на досягнення економічних і соціальних результатів без мети одержання прибутку. Некомерційне торговельне мореплавство згідно зі ст. 52 Господарського кодексу України здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки, а також іншими суб'єктами господарювання стосовно видів діяльності, впровадження яких з метою одержання прибутку заборонено законодавством України.