Мы ВКонтакте

Стаття 13. Застосування норм Кодексу торговельного мореплавства України

Правила цього Кодексу поширюються:

на морські судна - під час їх прямування як морськими шляхами, так і річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами, якщо спеціальним законодавством чи міжнародними договорами України не встановлено інше;

на судна внутрішнього плавання - під час їх прямування морськими шляхами, а також річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами під час здійснення перевезення із заходом в іноземний морський порт і у випадках, передбачених статтями 297 і 327 цього Кодексу.

Правила цього Кодексу, за винятком передбачених у ньому випадків, не поширюються на судна, що плавають під військово-морським прапором України.

До морських військових перевезень правила цього Кодексу застосовуються в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює ці перевезення.

До перевезень у прямому змішаному і прямому водному сполученні, що здійснюються за участю морського транспорту, правила цього Кодексу застосовуються в зазначених у ньому випадках, а також у частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює такі перевезення. 

Коментар:

В коментованій статті йдеться про застосування КТМУ з огляду на вид судна та порядок їх використання.

1. Положення КТМУ застосовуються до випадків використання двох видів торговельних суден: (а) морських суден, (б) суден внутрішнього плавання.

Торговельні судна - самохідні чи несамохідні плавучі споруди, які згідно зі ст. 15 КТМУ мають використовуватися:

- для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на воді, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло;

- для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служба, захист від забруднення тощо);

- для наукових, навчальних і культурних цілей;

- для спорту та для інших цілей.

Критерії класифікації торговельних суден наведено в Інструкції щодо складання державної статистичної звітності про наявність торговельних суден за формою N 2-вод, затвердженої наказом Держкомстату України від 22.02.2001 р. N 102.

Отже, відповідно до району плавання:

- судна внутрішнього плавання (річкові), призначені для судноплавства по внутрішніх водних шляхах (річках, озерах, каналах) без права виходу в море;

- морські судна, призначені для судноплавства у морських територіальних водах України з виходом у нейтральні та територіальні води інших країн.

2. Відповідно до частини 2 коментованої статті, правила КТМУ, за винятком передбачених у ньому випадків, не поширюються на судна, що плавають під військово-морським прапором України.

Згідно з Положенням про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 25.11.2003 N 415, військовий корабель - це корабель (судно), що належить до Військово-Морських Сил, має зовнішні розпізнавальні знаки державної належності і є під командуванням офіцера (мічмана), який перебуває на військовій службі в Збройних Силах України. Надводні кораблі, підводні човни, кораблі спеціального призначення, морські та рейдові судна забезпечення, а також їхні катери та шлюпки несуть прапор Військово-Морських Сил Збройних Сил України, який визначає державну належність корабля. Кораблі, що будуються, від початку розміщення на них особового складу несуть Державний Прапор України. Він символізує недоторканність і готовність корабля захищати державні інтереси України на морі.

Кораблі Військово-Морських Сил, їхні літальні апарати, катери та шлюпки є власністю України і, де б вони не перебували, є під юрисдикцією України. Кораблі Військово-Морських Сил неухильно дотримуються норм чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У водах відкритого моря, портах та територіальному морі інших держав жоден іноземний уряд чи його представники не мають права втручатися в повсякденну життєдіяльність кораблів Військово-Морських Сил. Спірні питання та непорозуміння у правовідносинах, які виникли в територіальному морі іноземних держав, урегульовуються командирами кораблів особисто або через представників Міністерства закордонних справ України, дотримуючись вимог та норм міжнародного права.

Бойові надводні кораблі, підводні човни, катери, які несуть зброю, а також кораблі спеціального призначення (далі - кораблі) залежно від озброєння та призначення поділяються на класи, а в межах одного і того самого класу - на підкласи з урахуванням дальності плавання, водотоннажності або спеціалізації.

Залежно від тактико-технічних даних та призначення, а також для визначення старшинства командирів і норм матеріального та технічного забезпечення, бойові кораблі поділяються на ранги. У Військово-Морських Силах установлено чотири ранги кораблів. Найвищим є перший ранг. Поділ кораблів на класи, підкласи, ранги тощо здійснюється у порядку, визначеному Міністром оборони України. Командування кораблем покладається на командира корабля.

3. Правила застосування КТМУ стосуються не тільки виду суден, а й порядку їх використання (експлуатації). Порядок використання (експлуатації) суден передбачає визначення водних просторів, в яких може використовуватися судно, а також визначення мети використання, з якою пов'язується здійснення того чи іншого виду морегосподарської діяльності.

Відповідно до положень ст. 3 Водного кодексу України від 06.06.95 р. усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд, тобто є внутрішніми водами. До водного фонду України належать:

 (а) поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки),

штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, інші водні об'єкти;

 (б) підземні води та джерела;

 (в) внутрішні морські води та територіальне море.

В юридичній літературі прийнято виділяти три категорії морських просторів:

 (і) морські простори, що є невід'ємною частиною території прибережної держави, в межах яких діє її суверенітет (внутрішні води, територіальне море);

 (іі) морські простори, що не входять до складу території прибережної держави, але підпорядковуються її юрисдикції (виключна економічна зона, прилежна зона, континентальний шельф);

 (ііі) морські простори, що не підпорядковуються суверенітету чи юрисдикції держав (відкрите море).

Визначення всіх наведених категорій морських просторів наведено в Конвенції ООН з морського права 1982 р. та інших міжнародних договорах та нормативних актах України. Зокрема, до складу внутрішніх морських вод, включаються акваторії портів, води внутрішніх морів, заливів тощо.

Отже, якщо морське судно використовується у внутрішніх водах, то на нього розповсюджуються правила КТМУ. А якщо йдеться про використання у внутрішніх водах суден внутрішнього плавання, то відносно них правила КТМУ застосовуються у разі, якщо (а) ці судна здійснюють перевезення із заходом в іноземний морський порт; (б) у випадках, передбачених статтями 297 (зіткнення суден внутрішнього плавання в морських та інших водах) і 327 (у разі рятування) КТМУ. Ця норма пов'язана з аналогічною нормою Статуту внутрішнього водного транспорту СРСР, який до сьогодення не втратив чинність.

Стосовно мети використання суден, то з нею пов'язується здійснення того чи іншого виду морегосподарської діяльності - морських перевезень. Оскільки морські перевезення можуть бути класифіковані за різними критеріями (див. коментар до гл. 1 розділу V КТМУ), питання про відмінності у правовому регулюванні різних за своїм характером перевезень не викликають сумнівів. З огляду на це, в коментованій статті звертається увага на вид морських перевезень. Отже, порядок застосування норм КТМУ, стосується окремих видів морських перевезень, і впливає на правове регулювання таких перевезень:

 (а) до морських військових перевезень правила КТМУ застосовуються в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює ці перевезення;

 (б) до перевезень у прямому змішаному і прямому водному сполученні, що здійснюються за участю морського транспорту, правила КТМУ застосовуються в зазначених у ньому випадках, а також в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює такі перевезення.