Мы ВКонтакте

Стаття 15. Поняття судна

Торговельне судно в цьому Кодексі означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується:

1) для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі;

2) для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо);

3) для наукових, навчальних і культурних цілей;

4) для спорту;

5) для інших цілей.

Риболовне судно у цьому Кодексі - це будь-яке торговельне судно, що використовується для рибного або іншого морського промислу.

Знаряддя промислу є невід'ємною частиною риболовного судна, у зв'язку з чим морські події, пов'язані з пошкодженням знарядь промислу риболовного судна іншими суднами, класифікуються як зіткнення суден у морі.

Ядерне судно в цьому Кодексі - це судно, що обладнане ядерною енергетичною установкою.

Коментар:

В коментованій статті йдеться про поняття, види торгових суден, мету та способи їх використання.

Відповідно до ст. 24 Закону України від 10.11.94 р. "Про транспорт" до складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту. З огляду на це, зазначимо, що поняття "транспорт" є ширшим за поняття "транспортний засіб", відповідно, поняття "морський транспорт" є ширшим за поняття "морське судно":

- під морським транспортом слід розуміти сукупність механічних засобів, за допомогою яких здійснюються перевезення, а також увесь виробничо-технологічний комплекс, за допомогою якого надаються послуги з перевезення та інші транспортні послуги споживачам у сфері торговельного мореплавства;

- під морським судном - різновид транспортного засобу, тобто пристрій, що призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Разом з тим зазначимо, що в КТМУ використовуються поняття однакового змістовного значення: судно (так називається розділ II КТМУ і таке поняття використовується у назві багатьох статей КТМУ - див. ст. ст. 5, 15, 21, 26, 32, 41, 161), торговельне судно (ч. 1 ст. 15 КТМУ), морське судно (ч. 1 ст. 13 КТМУ). Висновок про однакове змістовне значення можна зробити з огляду на те, що до всіх категорій суден застосовуються норми КТМУ, і всі вони використовуються з метою торговельного мореплавства:

- для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на воді, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло;

- для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служба, захист від забруднення тощо);

- для наукових, навчальних і культурних цілей;

- для спорту та інших цілей.

Звернемося до основних критеріїв класифікації торговельних суден, визначених в Інструкції щодо складання державної статистичної звітності про наявність торговельних суден за формою N 2-вод, затвердженої наказом Держкомстату України від 22.02.2001 р. N 102.

1) За районами плавання торговельні судна поділяються:

- на річкові, призначені для судноплавства по внутрішніх водних шляхах (річках, озерах, каналах) без права виходу в море;

- морські, призначені для судноплавства у морських територіальних водах України з виходом у нейтральні та територіальні води інших країн;

- змішаного типу "ріка-море", призначені для судноплавства по внутрішніх водних шляхах (річках, озерах, каналах) з правом виходу в море.

2) За наявністю двигуна торговельні судна поділяються на:

- самохідні, які оснащені самостійною рухомою установкою (двигуном);

- несамохідні, які не мають власної рухомої установки (двигуна), та рух яких здійснюється за допомогою самохідних суден.

3) За призначенням торговельні судна поділяються на:

- транспортні, основними типами яких є пасажирські, вантажні (наливні, універсальні, навалочні, контейнеровози, рефрижираторні тощо) та вантажопасажирські судна;

- рибальські, до яких відносяться промислові та промислово-переробні судна;

- спеціального призначення, основними типами яких є рятувальні, патрульні експедиційні, бурові судна, китобази, криголами тощо;

- технічні, до яких відносяться грунтовозні та нафтозбірні судна, плавучі доки та майстерні тощо;

- службово-допоміжні (буксирні та лоцманські судна, плавучі крани, плавучі готелі та ресторани тощо).

З огляду на вищезазначене, термін "торговельні судна" застосовується до всіх видів суден і має загальне значення, тоді як за критерієм призначення, способу й мети використання цей термін повинен застосовуватися до визначених в Інструкції в окрему категорію "транспортних суден" - суден, що використовуються для перевезення вантажів, пасажирів та багажу.

Автор цього коментаря вважає, що загальною правовою категорією є поняття "судно". Тому, в порядку вдосконалення КТМУ і внесення змін до наведеної Інструкції, слід врахувати, що поняття "судно", "торговельне судно", "морське судно" розмежовуються, мають різне значення і співвідносяться один з одним як загальне і спеціальне. Судно - це самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується по водних шляхах з визначеною метою. Різновидами суден, залежно від того, в яких водних просторах (район плавання) і з якою метою (призначення судна, мета та спосіб використання) воно використовується, відповідно, є морське судно, річкове судно, торговельне, риболовне, ядерне судно, тощо.

Відповідно до коментованої статті:

 (а) риболовне судно - це будь-яке торговельне судно, що використовується для рибного або іншого морського промислу. Знаряддя промислу є невід'ємною частиною риболовного судна, у зв'язку з чим морські події, пов'язані з пошкодженням знарядь промислу риболовного судна іншими суднами, класифікуються як зіткнення суден у морі.

 (б) ядерне судно - це судно, що обладнане ядерною енергетичною установкою. Згідно Конвенції про відповідальність операторів ядерних суден 1962 р. ядерна енергетична установка - це будь-яка енергетична установка, в якій в якості джерела енергії використовується або існує намір використання ядерного реактора незалежно від того, чи застосовується він для руху суден або з іншою метою.

Однак, за своєю правовою природою, риболовне і ядерне судно є різновидами суден, але не є торговельними суднами. Торговельне судно - це судно, що використовується для перевезень у сфері торговельного мореплавства.

В юридичній літературі залишається актуальним питання про правове значення кваліфікації плавучої споруди як судна. Зокрема, Єгоров Л. М. щодо розмежування понять "плавуча споруда" і "судно" в своїх дослідженнях зазначає, що на відміну від інших плавучих споруд, судно є інженерною спорудою, яка призначена для використання у мореплавстві і в ньому використовується, характеризується ознаками морехідності і наявності прапору. Підтвердженням правового статусу плавучої споруди як морського судна є його внесення до суднового реєстру. На нашу думку, поняття "плавуча споруда" і "судно" не розмежовуються, а співвідносяться як загальне і спеціальне, оскільки будь-яке судно є плавучою спорудою незважаючи на те, як воно використовується. Наприклад, пасажирське морське судно, може бути використано для морських круїзів або як плавучий готель.

Судно, й зокрема, торговельне судно, як об'єкт майнових відносин, характеризують наступні положення:

1) Судно є різновидом транспортних засобів і має визначену сферу використання - торговельне мореплавство.

2) Судно є особливим видом майна, яке характеризують наступні ознаки: по-перше, це є предмет матеріального світу, тобто річ щодо якої можуть виникати права та обов'язки; по-друге, це є неподільна річ, оскільки її поділ може призвести до втрати цільового призначення; по-третє, судно відноситься до рухомих речей, тобто рухомого майна, однак, згідно з ч. 2 ст. 181 ЦКУ на морські судна, судна внутрішнього плавання поширений режим нерухомої речі.

3) Судно є об'єктом права власності.

4) Судно, залежно від виду та призначення може належати до такої категорії об'єктів, перебування яких у цивільному обороті не допускатися або перебування яких допускатися за спеціальним дозволом (це стосується, наприклад, певної категорії суден - військових, ядерних суден).

5) Судна є об'єктами майнових відносин у сфері господарювання, це є речі, які мають вартісне визначення, можуть вироблятися чи використовуватися у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна суб'єктів господарювання (ст. 139 ГКУ).

 (а) Згідно з п. 5.1.5, 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. N 92, судна, як різновид транспортних засобів, відносяться до основних засобів, інформація про які розкривається у фінансовій звітності суб'єктів господарювання і вартість яких є об'єктом амортизації.

 (б) У складі майна суб'єктів господарювання судна можуть виступати як товар: бути об'єктом робіт, які виконуються або виробленою продукцією. Зокрема, у процесі будівництва морського судна, воно є об'єктом відповідних робіт. А у випадку побудованих морських суден, вони є виробленою продукцією.

 (в) Транспортні засоби можуть виступають об'єктами різних майново-господарських та організаційно-господарських зобов'язань.

6) Згідно зі ст. ст. 115 ЦКУ, 86 ГКУ судна можуть виступати вкладами учасників та засновників господарських товариств. Однак, щодо деяких суб'єктів господарювання законодавством передбачені виключення. Наприклад, транспортні засоби не можуть бути вкладами учасників або засновників до статутного фонду господарського товариства - страхової компанії, оскільки ст. 2 Закону України "Про страхування" в редакції від 04.10.2001 р. передбачено формування статутного фонду страховиків виключно в грошовій формі.

Аналіз спеціальної літератури з питань правового статусу судна дає підстав говорити про різні наукові погляди і визначати об'єктивну та суб'єктивну концепції щодо статусного питання. Об'єктивна концепція визначення правової категорії "судно" вважається автором цього коментаря найбільш обґрунтованою, і, з огляду на вищенаведені положення, що характеризують судно, однозначно дає підстав визначати судно як майно, тобто річ. З цим власне і пов'язане визначення судна об'єктом правовідносин. З іншої точки зору, що є характерним для суб'єктивної концепції, судно слід розглядати не лише як майно, річ, але і як особу, установу, суб'єкт, що наділений відповідними правами та обов'язками. Проте, зазначимо, що наділення правами й обов'язками, застосування штрафних санкцій й визначення провини, завжди адресуються власникові судна або судновласникові (див. коментар до ст. 20), тобто суб'єктові правовідносин, який здійснює використання судна. Отже, так званий принцип "переадресації" й загальновизнане розмежування понять "речі", "суб'єкт" та "об'єкт" правовідносин, на нашу думку, дають підстав стверджувати, що судно - це річ, майно, і тому завжди має визначатися як об'єкт правовідносин.