Мы ВКонтакте

Стаття 23. Допуск судна до плавання

Судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища.

Коментар:

В коментованій статті визначено три категорії умов, за яких судно може бути допущене до плавання: (а) судно повинно відповідати вимогам безпеки мореплавства; (б) використання судна повинно відбуватися за умов охорони людського життя; (в) використання судна не може зашкоджувати навколишньому природному середовищу. Зазначимо, що актуальність кожної умови допуску є безумовною з огляду на міжнародно-правові вимоги до використання суден.

Відповідно до Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженого наказом Мінтрансу України від 20.11.2003 N 904, зазначені в цій статті умови охоплюються загальним терміном "система управління безпекою судноплавства" і спрямовуються на дотримання вимог Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і запобіганням забрудненню, прийнятий Асамблеєю ІМО (МКУБ). Система управління безпекою (СУБ) - структурована і документована система, яка дозволяє персоналу судноплавної компанії та іншим підприємствам морського і річкового транспорту ефективно провадити її політику в галузі забезпечення безпеки та захисту довкілля. Управління безпекою судноплавства має забезпечувати виявлення та оцінку факторів, що впливають на рівень безпеки. Фактори, що впливають на рівень безпеки судноплавства, умовно підрозділяють на три основних групи: технічні, організаційні, психофізіологічні. До основних факторів, які прямо або непрямо впливають на рівень безпеки судноплавства і на імовірність аварійних подій у судноплавстві, належать такі: (а) фактори, пов'язані з окремими особами (здатність, навички, знання); (б) організація на судні (розподіл завдань і обов'язків; рівень укомплектованості екіпажем); (в) умови праці і побуту на судні і на березі; (г) фактори, пов'язані із судном (стан технічного обслуговування; обладнання (наявність, надійність); (д) управління на березі; (є) зовнішні впливи і довкілля (гідрометеорологічні умови, інтенсивність руху суден).

Головними завданнями СУБ є:

- забезпечення безпечної експлуатації суден, безпеки суднового персоналу, пасажирів, схоронності вантажів, запобігання забрудненню довкілля із суден;

- забезпечення належного стану шляхів руху суден, функціонування берегових об'єктів МРТ та безпеки берегового персоналу;

- забезпечення пошуку і рятування людей та суден на морі, ліквідація небезпечних забруднень морського середовища.

Організацію управління у сфері безпеки судноплавства покладено на Мінінфраструктури, Укрморрічфлот, керівників підприємств, установ та Організацій морського та річкового транспорту. Для організації роботи з забезпечення безпеки судноплавства на всіх рівнях управління створюються відповідні служби або призначаються відповідальні особи.

З метою здійснення контролю держави порту за відповідністю суден діючим стандартам безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкілля з суден шляхом їх огляду наказом Мінтрансу України N 225 від 19.04.2001 р. затверджена Інструкція про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх водних шляхах України. Відповідно до Інструкції начальники Інспекцій судноплавного та портового нагляду, Інспекцій судноплавного нагляду, дільниць, старші державні інспектори-капітани, державні інспектори-капітани, старші державні інспектори, державні інспектори Інспекції (далі - посадова особа Інспекції) зобов'язані:

а) проводити огляд усіх суден незалежно від їх прапора, форм власності (за винятком флоту рибної промисловості), що здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх водних шляхах України, а також маломірних (малих) суден у прибережних морських районах та інших водоймах України загального користування;

б) забороняти експлуатацію суден, що становлять загрозу безпеці судноплавства та довкіллю, до виконання вимог щодо усунення недоліків, які були виявлені посадовою особою Інспекції.

Огляди суден здійснюються з метою виявлення відповідності судна та його екіпажу вимогам нормативних документів, що регламентують безпеку судноплавства, і бувають обов'язкові та профілактичні. Огляди можуть бути виконані як при стоянці судна, так і при здійсненні ним плавання. Обов'язкові огляди суден проводяться не менше одного разу на рік з метою продовження дії суднових документів, після міжнавігаційного періоду, зимового відстою або ремонту, перед уведенням суден в експлуатацію або плаванням у льодових умовах, а також після аварійного транспортного випадку чи при виявленні пошкоджень судна. Профілактичні огляди суден виконуються в навігаційний період (у період експлуатації судна), але не менше одного разу в три місяці. Виходячи з результатів огляду, посадовою особою Інспекції робиться запис у єдину книгу оглядів (або складається акт чи надається припис), де перераховуються виявлені недоліки і вказується термін їх усунення або забороняється експлуатація судна. Після проведення огляду судна та виявлення недоліків, залежно від ступеня їх небезпеки, судну: забороняється експлуатація; забороняється вихід у рейс (якщо огляд виконувався на стоянці); стати на якір або до причалу (якщо огляд виконувався при плаванні судна); дозволяється слідувати до найближчого порту, де повинні бути усунені недоліки.

Посадова особа Інспекції повинна заборонити подальшу експлуатацію (плавання) судна в таких випадках:

 (1) у разі ненадання або закінчення терміну дії визначеного переліку суднових документів;

 (2) якщо не виконані відповідні умови стосовно екіпажу та судна;

 (3) при порушенні вимог нормативних документів з безпеки судноплавства, у разі виникнення загрози безпеки судна, його пасажирам, вантажу або руху інших суден.

 (4) при невиконанні приписів органів контролю з питань безпеки судноплавства.

Зазначимо на особливості технічного нагляду за суднами рибного господарства. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 р. N 1583 "Про технічний нагляд за суднами рибного господарства України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства" наказом Мінагрополітики України від 13.11.2000 р. N 226 затверджена Інструкція з проведення технічного нагляду за суднами рибного господарства України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства. Судна рибного господарства України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства (маломірні судна), - це самохідні судна з потужністю головного двигуна менше 55 кВт (75 к. с.) та несамохідні судна валовою місткістю менше 80 р. т. Судна з підвісним двигуном до 55 Квт і більше прирівнюються до самохідних суден. Маломірні судна рибного господарства поділяються на: самохідні палубні судна; несамохідні палубні судна; самохідні і несамохідні безпалубні судна. Технічний нагляд за маломірними суднами флоту рибного господарства здійснюється щороку комісіями, які очолюються посадовими особами Укрдержрибгоспу за участю спеціалістів з охорони праці структурних підрозділів Держнаглядохоронпраці, заступників керівників підприємств, головних інженерів, капітанів, механіків флоту, установ та організацій галузі рибного господарства, які відповідають за роботу флоту. Технічний нагляд включає в себе три види огляду - первісний, черговий та позачерговий. Первісному технічному огляду підлягають новопобудовані судна та судна, у яких змінені основні технічні характеристики у зв'язку з переобладнанням. Під час чергового технічного огляду судна на придатність до плавання його корпус, обладнання, пристрої, механічна установка, електрообладнання, постачання перевіряються комісією на виявлення можливих змін у конструкції та розташуванні згаданих об'єктів огляду, а також перевіряється їх технічний стан. Черговий технічний огляд здійснюється щорічно. Позачерговий технічний огляд судна здійснюється після аварійного випадку або морської пригоди, що спричинили утрату морехідності та ушкодження корпусу. За наслідками технічного огляду комісією складається Акт технічного нагляду судна і видається на термін 1 рік, який є підставою для видачі або продовження терміну дії Суднового білета (див. коментар до ст. 28). Перший примірник залишається судновласнику, другий надається структурному підрозділу, який відповідає за безпеку мореплавства Укрдержрибгоспу. Якщо за висновком Акта технічного нагляду судно визнане несправним, то судновий білет не видається або не продовжується. У разі виявлення несправностей, що загрожують безпеці мореплавства, експлуатація цього судна забороняється і проводиться опломбування стернового пристрою та головного двигуна до їх усунення і повторного технічного нагляду. У разі аварійного випадку Акт технічного нагляду такого судна анулюється. Експлуатація його без проведення повторного технічного нагляду забороняється.

З метою встановлення порядку державного контролю в портах за дотриманням на суднах вимог Міжнародних конвенцій, законодавчих актів України з безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкілля наказом Мінтрансу України від 17.07.2003 N 545 затверджені Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства.

Правила поширюються на морські судна та річкові судна, які мають право прямувати морськими шляхами, незалежно від прапора і форми власності, що перебувають у портах і на внутрішніх водних шляхах України, Головну державну інспекцію України з безпеки судноплавства (надалі - Держфлотінспекція України), Державну інспекцію з безпеки мореплавства флоту рибного господарства (надалі - Держрибфлотінспекція), капітанів морських портів України та інспекції державного портового нагляду (надалі - ІДПН). Правила не поширюються на: маломірні (малі) судна; річкові судна, які не перебувають на внутрішніх морських шляхах; військові кораблі та судна; кораблі та судна Держкомкордону; риболовні судна, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства.

1) Під час стоянки в порту, для отримання дозволу капітана порту на вихід усі судна підлягають огляду інспекторами ІДПН. При цьому перевіряються:

- суднові документи і свідоцтва та інші документи (в залежності від типу судна, призначення, району плавання і прапора) за переліком, наведеним у додатку 1 до Правил;

- стан корпусу судна, його механізмів, обладнання та пристроїв;

- дотримання екіпажем правил експлуатації щодо безпеки мореплавства та запобігання забрудненню із судна;

- підготовленість екіпажу у відповідності до методів особистого виживання, протипожежної безпеки та боротьби з пожежею, а також компетентність у питаннях особистої безпеки та громадських обов'язків.

Для встановлення морехідного стану судна і готовності до виходу його в море інспектор ІДПН зобов'язаний перевірити:

- укомплектованість екіпажу відповідно до суднової ролі та свідоцтва про мінімальний склад екіпажу;

- стан рятувальних засобів і знання екіпажем процедур із суднових тривог;

- укомплектованість та забезпеченість судна аварійними і протипожежними засобами, і всіма видами суднового постачання відповідно до чинних норм;

- укомплектованість судна навігаційним устаткуванням і приладами;

- наявність на судні навігаційних керівництв і посібників на рейс, який має відбутися, відкоригованих на дату виходу;

- відповідність завантаження (розміщення, закріплення, сепарації вантажу) судна вимогам суднових документів і нормативних документів, що стосуються безпечного перевезення вантажів;

- наявність та правильність укладання відправниками, перевізниками, одержувачами договорів обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів морського перевезення небезпечних вантажів у водах під юрисдикцією України на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

- розрахунки остійності і, якщо це вимагається типом судна, розрахунки загальної міцності на час ведення вантажних операцій і на рейс;

- кріплення палубного, великовагового і великогабаритного вантажу відповідно до Порадника з кріплення генеральних вантажів на морських суднах;

- відповідність кількості пасажирів пасажирському свідоцтву та кількості рятувальних засобів на судні;

- наявність та дотримання встановленого порядку радіозв'язку між судном та судновласником, наявність та справність суднових аварійних засобів зв'язку;

- попередню прокладку, рейсовий план, маршрут переходу для українських суден обмеженого району плавання.

Перевірка судна проводиться у присутності капітана і старшого механіка або осіб, що їх заміщують, чи осіб, визначених капітаном або старшим механіком, таким чином, щоб не заважати нормальній роботі судна й екіпажу. Якщо перевіркою встановлені наявність необхідних суднових документів і належний порядок їх ведення, відсутні повідомлення про вчинені судном заборонені скидання, а загальне враження про судно та екіпаж є позитивним, то перевірка на цьому має бути закінчена. Якщо перевіркою судна встановлено, що:

- є повідомлення про забруднення судном довкілля;

- судно має ознаки субстандартного;

- є інші явні підстави для висновку про невідповідність судна встановленим вимогам, то повинна бути проведена більш детальна перевірка.

За результатами перевірки відповідно складаються акти перевірки

Якщо в результаті перевірки судна виявлені і занесені дані про серйозну невідповідність судна вимогам чинного законодавства, правил мореплавства та міжнародних конвенцій України, капітан порту повинен у встановленому порядку відмовити у видачі дозволу на вихід судна в море до усунення виявлених недоліків.

2) Іноземні судна під час перебування в українських портах підлягають контролю державою порту, який здійснюється ІКДП. Організація роботи ІКДП здійснюється Держфлотінспекцією України.

3) Українські судна згідно з Керівництвом щодо надання допомоги державам прапора в імплементації документів ІМО, затвердженим резолюцією А.847(20), підлягають періодичному інспектуванню державними інспекторами Держфлотінспекції України (Держрибфлотінспекції).

4) Спеціальний контроль за риболовними суднами під прапором України, які виходять у закордонне плавання або у виключну (морську) економічну зону України здійснюється додатково з метою забезпечення дотримання риболовними суднами під прапором України міжнародних Конвенцій щодо риболовства, законодавства прибережних держав відносно регулювання рибного промислу, національних правил риболовства, відповідального риболовства та вимог безпеки мореплавства. Перевірка готовності судна до виходу в рейс здійснюється Держрибфлотінспекцією в присутності капітана і старшого механіка згідно з чек-листом, який розробляється і затверджується Укрдержрибгоспом. Чек-лист складається у двох примірниках, один з яких передається капітану судна, а другий залишається у Держрибфлотінспекції.