Мы ВКонтакте

Стаття 26. Державна реєстрація суден

Українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства, підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України.

Українські судна, що не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, реєструються у Судновій книзі України.

Судно, зафрахтоване за договором бербоут-чартеру (стаття 203 цього Кодексу), за заявою фрахтувальника може бути тимчасово, але не більше терміну дії договору, зареєстровано у Державному судновому реєстрі України або в Судновій книзі України, якщо на момент фрахтування воно не було внесено в судновий реєстр іншої держави та якщо таке судно внесено в судновий реєстр іншої держави, але запис, зроблений у судновому реєстрі цієї держави, зупинено, про що судновласник повинен подати відповідний сертифікат. 

У разі, коли в іншій державі дозволено внесення судна в кілька суднових реєстрів, від цієї вимоги можна відмовитися. 

Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Коментар:

З переходом права власності на морське судно пов'язана процедура державної реєстрації морського судна. Правова сутність державної реєстрації полягає у наступному: по-перше, державна реєстрація не є підставою виникнення права власності на морське судно; по-друге, державна реєстрація морського судна відбувається внаслідок визнання права власності на морське судно; по-третє, державна реєстрація є обов'язком власника морського судна.

Державна реєстрація морських суден - це реєстрація уповноваженими у встановленому законодавством порядку органами державної влади морських суден, що передбачає їх облік на території України.

Реєстрація морського судна в Україні здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.97 р. N 1069 та означає внесення відомостей про нього до одного з відповідних реєстраційних документів: Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України. Цей Порядок встановлює вимоги до реєстрації та обліку саме торговельних суден в Україні і не поширюється на: військові кораблі та судна; катери, шлюпки та інші плавучі засоби, що належать будь-якому судну; спортивні судна; веслові судна, що використовуються без двигуна, довжиною до 2,5 метра. Загальне керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку суден в Україні здійснює Інспекція Головного державного реєстратора флоту (далі - Інспекція).

Реєстрації у Державному судновому реєстрі України підлягають: (а) пасажирські, наливні судна, судна, призначені для перевезень небезпечних вантажів, а також буксири незалежно від потужності головних двигунів і валової місткості, (б) самохідні судна, у тому числі риболовні, з потужністю головних двигунів 55 кВт і більше; (в) інші судна, судна валовою місткістю 80 одиниць і більше. Інші судна реєструються у Судновій книзі України.

За своїм характером реєстрація може бути постійною чи тимчасовою.

Зокрема, тимчасовою є реєстрація судна, зафрахтованого за договором бербоут-чартеру. Зазначимо на основні положення та умови, що є визначальними та за яких є можливою тимчасова реєстрація судна:

1) Судновласник використовує судно на умовах договору фрахтування без укомплектування його екіпажем (такий договір фрахтування отримав назву бербоут-чартер - див. коментар до ст. 203 КТМУ).

2) Тимчасова реєстрація можлива за умов подання письмової заяви про це фрахтувальником - сторони договору фрахтування, якій передане судно у використання та згоди власника судна.

3) Тимчасова реєстрація не передбачає ведення спеціального реєстру. В деяких країнах ведення такого реєстру здійснюється окремо від основного. Наприклад, в Російській Федерації, згідно КТМ, передбачено ведення трьох реєстрів: державний судновий, суднова книга та бербоут-чартерний реєстр. На думку автора, в Україні також доцільно запровадити ведення ще одного реєстру - чартерного, оскільки більшість суден сьогодні використовуються саме фрахтувальниками, а їх облік є необхідним для уникнення ситуацій з вибуття судна з під контролю власника й передачі у незаконне використання третім особам.

4) Задля тимчасової реєстрації судновласник повинен довести (подати відповідний сертифікат), що на момент реєстрації судна воно не було внесене до суднового реєстру іншої держави або якщо таке судно внесене до суднового реєстру іншої держави, але запис про нього припинено (з метою уникнення подвійної реєстрації судна).

5) Строк тимчасової реєстрації визначається відповідно до строку дії договору фрахтування.

Слід також зазначити, що з правової точки зору, реєстрація судна в Україні полягає у внесенні відомостей про нього до одного з двох реєстрів (Державного суднового реєстру України або Суднової книги України), та отримання цим судном свідоцтва про право плавання під Державним прапором України. Тому, державну реєстрацію прийнято визначати як юридичний акт визнання та підтвердження державою не тільки права власності, але й права плавання під державним прапором, отже, ця процедура є свідченням:

А) набуття й припинення права власності на морське судно та/або законного використання морського судна;

Б) набуття й припинення права плавання під державним прапором;

В) відсутності подвійної реєстрації морського судна (реєстрації в іншій державі). Так, відповідно до ст. 3 Міжнародної конвенції про морські застави та іпотеки судно не підлягає реєстрації в іншій державі, окрім випадків, коли: перша держава видала свідоцтво, яким засвідчується, що судно виключено з реєстру; перша держава видала свідоцтво, яким засвідчується, що судно буде виключено з реєстру в той момент, коли буде проведено нову реєстрацію. В останньому випадку датою виключення з реєстру слід вважати дату нової реєстрації судна.

Отже, відповідно до коментованої статті, з моменту внесення записів про постійну реєстрацію судна до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України всі зроблені раніше записи щодо цього судна в суднових реєстрах інших держав Україною не визнаються. Так само в Україні не визнаються записи про судно, постійно зареєстроване в Україні, у судновому реєстрі іншої держави, якщо судно не виключене з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України.

Основною ознакою державної реєстрації є її процесуальний характер. У своєму спеціальному значенні - це є процедура (тобто послідовність дій), за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує наявність права власності або законного використання судна та надає право плавати під державним прапором. Зазначену процедуру характеризують наступні стадії: подання заяви та інших документів до органу державної реєстрації; розгляд поданих документів та прийняття рішення органом державної реєстрації про видачу або відмову у видачі реєстраційних документів; видача реєстраційних документів. В широкому розумінні - порядок реєстрації передбачає також вчинення інших дій, як-то: продовження строку дії або анулювання відповідних документів, контроль за дотриманням законодавства з цих питань тощо.

Визначальним для державної реєстрації є її публічний характер, оскільки вона: (а) здійснюється у передбаченому законодавством порядку, (б) одним з суб'єктів правовідносин є орган реєстрації, (в) спрямована на реалізацію заходів держави з безпеки судноплавства.

Формою опосередкування правовідносин з державної реєстрації є відповідні документи - судновий білет, судновий патент тощо, які видаються органом реєстрації в разі позитивного вирішення питання про реєстрацію судна. Вищенаведене дозволяє зробити висновок про те, що державна реєстрація має документарний результат.