Мы ВКонтакте

Стаття 45. Подальший арешт

Судно, що було вже арештовано і звільнено з-під арешту або стосовно якого забезпечення морської вимоги уже було надано, може бути арештовано знову або арештовано на ту ж морську вимогу лише за наявності хоча б однієї з таких умов: 

а) розмір забезпечення тієї ж вимоги, одержаного раніше, є недостатнім за умов, що загальний розмір забезпечення морської вимоги не може перевищувати вартості судна;

б) особа, яка вже надала забезпечення морської вимоги, не спроможна виконати своє зобов'язання повністю або частково;

в) судно, що вже було арештовано, або забезпечення морської вимоги, що вже було надано, було звільнено на прохання або за згодою особи, яка заявила вимогу, при наявності для цього підстав;

г) особа, яка заявила вимогу, не змогла вжити всіх необхідних заходів до того, щоб перешкодити звільненню.

Будь-яке судно, яке могло бути арештовано на ту ж морську вимогу, не підлягає арешту, якщо: 

а) розмір забезпечення такої вимоги, що вже отримана, не є недостатнім або 

б) не застосовуються правила, що містяться в пунктах "б" і "в" частини першої цієї статті.

Правила цієї статті не застосовуються до незаконного звільнення судна з-під арешту. 

Коментар:

Міжнародною конвенцію з уніфікації деяких правил відносно накладання арешту на морські судна для забезпечення цивільного позову 1952 року встановлено загальне правило про те, що не допускається накладання арешту на судно більше одного разу за однією і тією ж вимогою однієї і тієї ж особи в межах юрисдикції однієї або декількох держав, що домовляються. Разом з тим допускається повторний арешт судна в тому випадку, якщо існувала суттєва підстава для цього, про що і йде мова в ч. 1 коментованої статті.

Зокрема, такою підставою є, якщо розмір забезпечення тієї ж вимоги, одержаного раніше, є недостатнім. Це може мати місце у випадку різкої девальвації валюти, в якій воно було надано, або розмір може бути уточнений після постановки судна в док і виявлення додаткових пошкоджень (так званих, скритих дефектів) тощо. Однак і після повторного арешту розмір забезпечення не повинен перевищувати вартості самого судна.

Другою підставою є, якщо особа, яка вже надала забезпечення морської вимоги, не спроможна виконати своє зобов'язання повністю або частково. Це може бути пов'язано із тривалістю розгляду справи по морських вимогах, коли в подальшому може виявитися, що банк або інша фінансова установа, стабільність якої під час арешту судна не викликала сумнівів, вже не в змозі виконати свої зобов'язання по гарантії.

Судно або забезпечення можуть бути звільнені як на прохання або за згодою особи, яка заявила вимогу, так і за рішенням суду незалежно від того, що особа, яка заявила вимогу, не змогла вжити всіх необхідних заходів до того, щоб перешкодити звільненню. В цих випадках також може мати місце повторний арешт судна.

Частина 2 коментованої статті містить правило "sister ship", яке базується на тих же принципах: будь-яке судно, яке могло бути арештовано на ту ж морську вимогу, не підлягає арешту. Однак із цього правила зроблений виняток, арешт можливий, якщо розмір забезпечення такої вимоги, що вже отримана, не є недостатнім або не застосовуються правила, що містяться в пунктах "б" і "в" частини першої цієї статті.

Згідно Конвенції 1952 року забезпечення повинно надаватися тільки один раз. Тому у випадках, якщо забезпечення у відношенні судна вже було надано, арешт іншого судна не допускається, оскільки це тягне за собою надання ще одного забезпечення. Якщо ж забезпечення, що було надане у відношенні судна не може бути виконане, арешт іншого судна допускається (із звільненням першого забезпечення).

Якщо звільнення судна здійснено незаконно, правила, що визначені ст. 45 Кодексу, не застосовуються.