Мы ВКонтакте

Стаття 98. Відповідальність за аварійні морські події

Відповідальність за аварійні морські події, що сталися з вини державних морських лоцманів під час виконання ними службових обов'язків, несе організація, працівником якої є лоцман.

Ця відповідальність обмежується розмірами аварійного лоцманського фонду, який утворюється з 10 відсотків відрахувань від сум лоцманського збору, що надійшли в календарному році, який передував аварії. 

Коментар:

В коментованій статті йдеться про відповідальність, що настає за аварійні морські події, що сталися з вини державних морських лоцманів під час виконання ними службових обов'язків. Зазначимо на основні характеристики такої відповідальності:

1) Підставою відповідальності є вчинення правопорушення, яке має назву аварійні морські події. Однак, термін "аварійні морські події" не розкривається в КТМУ, підстави говорити про аварійні морські події в контексті термінів "морська вимога", "загальна аварія", "окрема (незагальна) аварія", які використані в КТМУ, відсутні (див. коментар до гл. 4 розділу II, гл. 1, 2, 3 розділу IX цього Кодексу).

На нашу думку, в цій статті йдеться про відповідальність, яка стосується неналежного проведення морського судна, і пов'язується з невиконанням чи неналежним виконанням договору про надання послуг з лоцманського проведення судна. В коментованій статті КТМУ не містяться норми про цей договір, однак зміст окремих норм дає підстав визначати наявність між судновласником та лоцманською службою договірних відносин. До того ж, відповідно до п. 4.10 Положення лоцманські послуги надаються на підставі двостороннього договору між капітаном судна або морським агентом, що виступають від імені судновласника, з однієї сторони, і лоцманської організації, що надає ці послуги, з іншої сторони.

Отже, за договором про лоцманське проведення судна виконавець (державна лоцманська служба) зобов'язується відповідно до завдань замовника (судновласника) надати послуги з лоцманського проведення визначеного судна, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги. За своєю правовою природою, цей договір характеризується наступними ознаками: двосторонність, оплатність, спеціальний предмет (послуги нематеріального характеру щодо надання інформації про безпечне плавання судна в районах обов'язкового та необов'язкового лоцманського проведення) та об'єкт (визначене морське судно, проведення якого має відбуватися), консенсуальність, публічний характер (оскільки державна морська лоцманська служба повинна надавати послуги кожному, хто до неї звернеться).

Таким чином, порушення умов договору про лоцманське проведення судна, невиконання або неналежне виконання умов цього договору є підставою для відповідальності не лише державної лоцманської служби, а й судновласника. Якщо йдеться про відповідальність державної лоцманської служби, то вона пов'язується з невиконанням/неналежним виконанням лоцманом (він в договірних відносинах виступає від імені державної лоцманської служби) службових обов'язків.

2) Для застосування заходів відповідальності до державної лоцманської служби слід довести вину лоцмана.

3) Відповідальність несе не лоцман, а державна лоцманська служба.

4) Відповідальність державної лоцманської служби обмежується розмірами аварійного лоцманського фонду, який створюється з 10 відсотків відрахувань від сум лоцманського збору, що надійшли в календарному році, який передував вчиненню правопорушення.

5) Відповідальність носить характер матеріальної відповідальності державної лоцманської служби перед судновласником за збитки, завдані судну, які виникли в результаті доведеної вини лоцмана.

Види господарських санкцій, які можуть застосовуватися до державної лоцманської служби, КТМУ не передбачені, тому можливе застосування відшкодування збитків, штрафних та оперативно-господарських санкцій в порядку, передбаченому Господарським кодексом України.