Мы ВКонтакте

Стаття 120. Поняття майна, що затонуло в морі, і сфера застосування

Майном, що затонуло, як визначає ця глава, є судна або інші плавучі засоби, що зазнали катастроф, будь-які споруди, здатні здійснювати плавання, літальні апарати, їх уламки, обладнання, вантажі та інші предмети незалежно від того, знаходяться вони на плаву чи під поверхнею води, опустилися на дно чи викинуті на мілководдя або на берег. 

Правила цієї глави застосовуються щодо підняття, віддалення або знищення майна, що затонуло у межах внутрішніх вод або територіального моря України.

До суден, що затонули у відкритому морі, а також до вантажів та речей, що знаходяться на них, застосовується законодавство держави, під прапором якої плавало судно. 

Правила цієї глави не застосовуються щодо:

а) підняття, віддалення або знищення військового майна;

б) підняття майна культурного характеру, археологічного або історичного значення.

Підняття, віддалення або знищення майна, переліченого у підпунктах "а" і "б" частини четвертої цієї статті, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Якщо таке майно затонуло на акваторії морського порту, організація, відповідальна за підняття, віддалення або знищення цього майна, відповідно до чинного законодавства України повинна погодити свої дії з керівництвом порту.

Коментар:

Коментованою статтею вперше в Україні дається визначення поняття майна, що затонуло, яким є судна або інші плавучі засоби, що зазнали катастроф, будь-які споруди, здатні здійснювати плавання, літальні апарати, їх уламки, обладнання, вантажі та інші предмети незалежно від того, знаходяться вони на плаву чи під поверхнею води, опустилися на дно чи викинуті на мілководдя або на берег.

Так, до майна, що затонуло, відносяться не тільки судна, вантажі тощо, які знаходяться під поверхнею води або ті, що опустилися на дно, але й предмети, що викинуті на мілководдя або на берег, тобто предмети, які "не затонули" в буквальному розумінні. Більш того, Кодекс вперше відносить до майна, що затонуло предмети, що знаходяться на плаву, тим самим розширюючи сферу застосування правил глави 6 Кодексу.

Частина 2 ст. 120 Кодексу визначає сферу застосування глави 6 як за предметом регулювання, так і за морським простором (географічна сфера застосування). Зокрема, коментованою статтею визначається, що правила цієї глави застосовуються щодо підняття, віддалення або знищення майна, що затонуло у межах внутрішніх вод або територіального моря України.

Так, підняття майна, що затонуло, є традиційним методом вирішення надзвичайних ситуацій, оскільки в більшості випадків пригоди із судами і вантажами, що викликають необхідність підняття, пов'язані саме із надзвичайними ситуаціями. В свою чергу, віддалення майна є необхідним в тих випадках, коли в силу обставин, що склалися, портова влада не може застосувати звичайну процедуру з підняття майна, що пов'язано, наприклад, із необхідністю отримання рішення власника, розглядом пропозицій власника тощо. При цьому, іноді достатньо для відновлення руху суден віддалити певні частини судна за допомогою певних технічних засобів, не застосовуючи підняття. Знищення майна є крайньою мірою і може здійснюватися у виключних випадках, зокрема тих, що передбачені ст. 123 Кодексу (див. коментар до неї).

Географічна сфера застосування правил глави 6 включає морський простір, на який повністю розповсюджується суверенітет прибережної держави. Внутрішні морські води є складовою частиною території України, а на територіальне море розповсюджується суверенітет України із визнанням права мирного проходу іноземних судів через територіальне море.

Правила глави 6 Кодексу не застосовуються до підняття, віддалення або знищення військового майна. В тих випадках, коли військове майно затонуло в межах акваторії морського порту, його підняття, віддалення або знищення здійснюється Міністерством оборони України із погодженням із Міністерством транспорту та зв'язку України та керівництвом порту.

Не розповсюджуються правила глави 6 Кодексу й на підняття майна культурного характеру, археологічного або історичного значення, оскільки видача капітанами морських портів дозволів на підняття майна, що затонуло, пов'язано із забезпеченням безпеки мореплавства. А оскільки майно археологічного або історичного значення, що знаходиться на дні моря, не представляє загрози для безпеки мореплавства, питання про його підняття вирішуються іншими органами виконавчої влади відповідно до вимог діючого законодавства України. В будь-якому випадку дії щодо підняття вказаного майна в межах акваторії морського порту погоджуються із керівництвом цього порту.