Мы ВКонтакте

Стаття 122. Підняття майна його власником

Власник майна, що затонуло, якщо він має намір підняти це майно, повинен повідомити про це найближчий морський порт України протягом одного року з дня, коли майно затонуло.

Порт за погодженням із заінтересованими державними органами встановлює достатній за обставинами термін для підняття майна, порядок проведення цих робіт і доводить це до відома власника майна. 

Коментар:

Положення ч. 1 коментованої статті зобов'язує власника майна, що затонуло, якщо він має намір підняти це майно, повідомити про це найближчий порт України протягом одного року з дня, коли майно затонуло. При цьому відповідно до положень Найробіської міжнародної конвенції про видалення затонулих суден 2007 року стаття передбачає, що повідомлення про затонуле судно повинно містити назву й місцезнаходження основного комерційного підприємства зареєстрованого власника та всю відповідну інформацію, необхідну для того, щоб зачеплена держава визначила, чи становить затонуле судно небезпеку, зокрема: a) точне місцезнаходження затонулого судна; b) тип, розміри та конструкцію затонулого судна; c) характер пошкодження затонулого судна та його стан; d) характер та кількість вантажу, особливо будь-яких небезпечних та шкідливих речовин; e) кількість і типи нафтопродуктів на борту, у тому числі бункерне пальне та мастило.

Хоча наразі в Україні не прийнято будь-якого нормативно-правового акта щодо регулювання питання підняття майна, що затонуло в морі, положення вказаної Конвенції застосовуються не тільки за межами територіальних вод України, але й на внутрішніх водних шляхах України або територіального моря України.

Прийом заяви від власника та документів, що визначені вище, здійснюється капітаном морського торговельного порту, або капітаном морського рибного порту, якщо судно затонуло в межах акваторії морського рибного порту або в безпосередній близькості біля нього.

Строк розгляду заяви власника майна, що затонуло, законодавством не визначено, проте, як визначає ч. 2 ст. 122, порт самостійно встановлює достатній за обставинами термін для підняття майна, порядок проведення цих робіт. При цьому капітан порту повинен узгодити піднімання майна, що затонуло, із заінтересованими державними органами, такими як Міністерство транспорту та зв'язку України, Прикордонна служба України, органи державного санітарного нагляду тощо, а також направити повідомлення про прийняте рішення власнику майна.

Проте, наприклад, Кодексом торговельного мореплавства Російської Федерації більш чітко врегульовані питання погодження власником питання щодо підняття майна, що затонуло. Так, ст. 108 вказаного Кодексу визначається, що капітан морського торговельного порту або капітан морського рибного порту протягом трьох місяців з дня отримання заяви власника майна, що затонуло, встановлює для власника порядок піднімання, а також строк, достатній для підняття майна, що затонуло, але не менше ніж один рік з дня отримання власником повідомлення капітана морського порту або капітана рибного порту про порядок і строк підняття майна, що затонуло.

Крім того, слід звернути увагу, що, не дивлячись на те, що коментована стаття покладає обов'язок підняття майна, що затонуло, на власника, це не позбавляє останнього права залучати до цього процесі інші організації, які спеціалізуються на здійсненні подібного виду робіт шляхом укладання між ними відповідного договору на підняття майна, що затонуло. І хоча Кодекс не регулює питання укладання та виконання вказаних договорів, до цих договорів застосовуються загальні положення Цивільного та Господарського кодексів України про договори підряду.