Стаття 126. Витребування майна, піднятого портом

Майно, підняте портом згідно зі статтею 124 цього Кодексу, а також майно, підняте портом внаслідок того, що воно становило безпосередню загрозу безпеці судноплавства, життю і здоров'ю людей або забруднення навколишнього природного середовища (стаття 123 цього Кодексу), може бути витребуване його власником протягом двох років з дня, коли майно було фактично піднято. При цьому порту повинні бути відшкодовані вартість підняття та інші завдані у зв'язку з цим витрати і збитки. 

Якщо підняте майно реалізовано портом через неможливість або недоцільність його зберігання, власнику майна повертається виручена від реалізації сума за вирахуванням усіх витрат, понесених портом у зв'язку з підняттям, зберіганням і реалізацією майна. При цьому, якщо виручена від реалізації піднятого майна сума не покриває всіх витрат і збитків порту, власник майна зобов'язаний відшкодувати їх порту. 

Відмова від затонулого або піднятого майна не звільняє власника від обов'язку відшкодувати порту його витрати і збитки у випадках, передбачених статтями 123 і 124 цього Кодексу і цією статтею.

Коментар:

Відповідно до ч. 1 коментованої статті власнику надається право витребування майна, що було підняте портом у випадках, якщо:

- власник не здійснив підняття майна, що становило безпосередню загрозу безпеці судноплавства, життю і здоров'ю людей або забрудненню навколишнього природного середовища;

- власнику не було дозволено підняття майна, що затонуло, своїми засобами або засобами обраної ним суднопіднімальної організації.

При цьому майно, підняте портом, може бути витребуване власником лише за умови відшкодування порту вартості підняття та інших завданих у зв'язку з цим витрат і збитків.

Таким чином, якщо майно, що затонуло, не було підняте ані власником, ані портом, втрата права власності на нього може мати місце тільки у відповідності із вимогами діючого законодавства України (див. коментар до ст. 121 Кодексу). Якщо ж підняття майна, що затонуло, було здійснено портом, власник втрачає право на нього, якщо він не витребував його протягом двох років з моменту, коли майно було фактично піднято.

Частина 3 коментованої статті позбавляє власника майна, що затонуло, на його витребування у випадку, коли це майно було підняте портом і реалізоване через неможливість або недоцільність його зберігання. При цьому порт має право на:

- відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням та реалізацією майна, що вираховуються ним самостійно від вирученої суми. Решта суми повертається власнику майна;

- у випадку, якщо виручена сума від реалізації піднятого майна не покриває всіх витрат і збитків порту, власник майна зобов'язаний їх відшкодувати.

При цьому власник майна зобов'язаний відшкодувати порту всі його витрати та збитки і в тому випадку, коли він відмовився від затонулого, але піднятого портом майна.