Мы ВКонтакте

Стаття 138. Реквізити коносамента

У коносаменті зазначаються:

1) найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні;

2) найменування перевізника;

3) місце приймання або навантаження вантажу;

4) найменування відправника;

5) місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; 

6) найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або визначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред'явника (коносамент на пред'явника); 

7) найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об'єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; 

71) для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об'єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини;

8) фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, чи зазначення, що фрахт повністю сплачено; 

9) час і місце видачі коносамента;

10) кількість складених примірників коносамента;

11) підпис капітана або іншого представника перевізника.

Під час буксирування лісу в плотах дані, зазначені в пункті 7 цієї статті, перевізником не перевіряються і включаються до коносамента на підставі письмової заяви відправника.

Якщо у разі перевезення вантажів наливом, насипом або навалом дані, зазначені в пункті 7 цієї статті, не були перевірені, перевізник вправі включити їх у коносамент з відповідним застереженням. Таке ж застереження може бути зроблено перевізником під час перевезення різних вантажів у тому випадку, коли у нього є достатні підстави вважати, що дані, згадані в пункті 7 цієї статті, вказані відправником неточно або він не мав розумної можливості їх перевірити. При перевезенні вантажів у закордонному сполученні в коносамент можуть бути внесені за згодою сторін і інші умови та застереження. 

Коментар:

Згідно коментованої статті зміст коносамента складають умови і застереження.

Термін "умова" застосовується по-перше, для визначення обставин, з настанням яких у сторін виникають права і обов'язки, по-друге, як пункт або сукупність пунктів договору, і по-третє, стосовно умовних угод як майбутня обставина, в залежність від настання або ненастання якої сторони ставлять свої права та обов'язки.

Умова коносамента не співпадає з вищенаведеним тлумаченням, оскільки коносамент не є договором. Тому, на нашу думку, умову коносамента слід визначати як його реквізит певного змісту, який має бути включено у коносамент обов'язково, так як цього вимагає законодавство, або відносно якого між перевізником і відправником було досягнуто згоди про включення. В останньому випадку умова коносамента є додатковим уточненням договору морського перевезення вантажу у період між його укладанням та видачею коносамента.

Умови коносамента для їх зручного використання можна згрупувати у наступні розділи:

1) Відомості про учасників перевезення:

а) найменування перевізника (на практиці іноді це не входить у текст коносамента, а включається у його назву);

б) найменування відправника вантажу;

в) найменування одержувача вантажу (якщо коносамент є іменним) або вказівка про те, що коносамент є ордерним або на пред'явника.

2) Відомості про рейс - зазначення портів навантаження, розвантаження тощо.

3) Відомості про судно - його назва, прапор тощо, вага, опис зовнішнього стану, а також застереження, які капітан судна вважає за необхідне внести у коносамент.

4) Відомості про умови перевезення - розмір провізної плати, вартість додаткових послуг, дата та місце видачі коносамента, кількість його екземплярів, а також підпис особи, що його видала.

За методом формування поділ умов коносамента здійснюється на імперативні та диспозитивні. Джерелом фіксації першого виду умов є законодавство (наприклад, умови щодо відповідальності перевізника). Другий вид умов визначається за згодою сторін.

Законодавець припускає можливість внесення у коносамент відповідних застережень.

Застереження - це одностороння вказівка перевізника відносно факту, який має значення в рамках договору морського перевезення вантажу. Шляхом застереження перевізник доповнює, роз'яснює, уточнює або утримується від засвідчення точності даних, які було заявлено відправником.

Законодавство надає перевізнику право включити дані відправника у коносамент без перевірки на підставі письмової заяви відправника, включити у коносамент відповідне застереження, якщо перевізником дані відправника не перевірялися; включити у коносамент відповідне застереження, якщо перевізник не мав можливості перевірити ці дані або у нього є достатньо підстав вважати, що інформація, вказана відправником, є неточною. Варіант поведінки перевізника залежить від роду вантажу: перший варіант застосовується при буксируванні лісу, другий - при перевезенні наливних, насипних або навалочних вантажів, третій - при перевезенні інших вантажів.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 138 КТМУ слід визначити наступні види застережень: щодо найменування вантажу; маркірування, кількості (кількість місць, маса, об'єм) та зовнішнього вигляду вантажу. На практиці такі застереження формулюються у проформах коносаментів наступним чином: "вага, кількість та число місць - невідомо", або "вага і кількість згідно заяви відправника", або "згідно ваги, проголошеної відправником" та інші.

Критерієм розмежування умови і застереження є показник того, що умова є результатом угоди сторін, тоді як для застереження достатньо односторонньої заяви перевізника. Отже, мета розмежовування умови і застереження є відносною, а тому, за згодою сторін застереження може стати умовою.

Таким чином виникає питання: що існує - право чи обов'язок вносити застереження у коносамент? Чи повинен перевізник вносити застереження за згодою відправника?

На нашу думку, внесення застереження у коносамент є правом перевізника. Не можна зобов'язувати перевізника вносити застереження у коносамент, оскільки:

1) практично не можна встановити можливості всіх перевізників щодо перевірки у разі перевезення вантажів наливом, насипом або навалом, найменування вантажу, його маркування, кількість, об'єм тощо тому, що один перевізник може мати певний досвід, знання та сучасне обладнання, яке дозволяє ці дані встановити з точністю, інший - може цього не мати;

2) теоретично, якщо допустити, що внесення застереження є обов'язком перевізника, тоді застереження втрачає свою сутність і стає умовою договору морського перевезення вантажу. Отже, внесення відповідного застереження у коносамент передбачає фіксацію певного фактичного показника процесу навантаження (вага, об'єм), заздалегідь спрямованого на уникнення відповідальності за втрату, недостачу або пошкодження вантажу, тому застереження не є умовою договору морського перевезення вантажу; внесення застереження у коносамент є правом перевізника.

Під час укладання договору морського перевезення вантажу заяву перевізника застереженням назвати не можна, оскільки на цьому етапі перевізник доводить до відома відправника свої пропозиції щодо укладення договору і ці пропозиції є підставою для формулювання застереження на стадії видачі штурманської розписки та коносаменту, якщо відправник заперечує щодо пропозицій перевізника і не приймає їх. Таким чином, під час укладення договору морського перевезення вантажу має місце не застереження, а внесення перевізником пропозиції щодо однієї з умов договору. Свою оцінку даним відправника перевізник дає лише після прийому вантажу, тобто після виникнення договірного зобов'язання. З цього моменту доводи перевізника, що містять зауваження щодо даних відправника, стають застереженням, воно підлягає внесенню у штурманську розписку, а потім переноситься у коносамент. Невиконання цієї дії може тлумачитися як відмова перевізника від реалізації свого права на застереження. Якщо перевізник не переніс своє застереження із штурманської розписки у коносамент, то таке застереження втрачає свою силу у взаємовідносинах перевізника з одержувачем вантажу або отримувачем коносамента. У взаємовідносинах з відправником перевізник за таких обставин зберігає лише теоретичну можливість використання застереження. Оскільки застереження є односторонньою заявою перевізника, то останній вправі у будь-який час без згоди іншої сторони зняти застереження. Це можна зробити лише до того часу, поки коносамент набуде своєї зворотності. Практично коносамент набуває зворотності з моменту видачі його відправнику.

Отже, наявність застереження у коносаменті не надає підстав заперечувати договір як підставу виникнення зобов'язання, при цьому зберігаються права і обов'язки сторін, що виникають з договору. Застереження не є односторонньою зміною умов договору і не знімає з перевізника відповідальності, якщо не буде доказано, що втрата або пошкодження вантажу виникли з вини перевізника.

Підписуючи коносамент, капітан судна може зробити застереження щодо зовнішнього стану вантажу, якщо він викликає сумнів; відносно збереження вантажу під час перевезення, наприклад: "ящик слабий", "мішки брудні", "бочки течуть" та інші. Якщо таке застереження не зроблено, то в подальшому не може бути зроблено посилання на незадовільний зовнішній стан вантажу у випадку його пошкодження в дорозі або нестачі.

Отже, можна зазначити наступні види застережень у коносаменті: про відомості щодо кількості, міри, якості вантажу і його стану.

Застереження вносяться у текст коносаменту від руки, шляхом друкування або штемпелем. Наявність застереження в коносаменті знижує його доказову силу і значення як товаророзпорядчого документа, оскільки банк може не прийняти такий коносамент під час видачі акредитиву.

Дата коносамента є необхідною і суттєвою умовою цього документа. В договорі перевезення дата коносамента дозволяє встановити виконання перевізником одного з його основних обов'язків - здійснення відправки вантажу у встановлений строк. Крім того, дата коносамента індивідуалізує перевезення вантажу на визначеному судні. Хоч в коносамент і вноситься найменування судна, однак, іноді такої вказівки недостатньо. Наприклад, якщо лінійне судно обслуговує декілька портів, то воно може у відносно короткий термін здійснювати між ними декілька рейсів. Відсутність на бортовому коносаменті дати може викликати у відправника сумнів відносно дійсної відправки його вантажу, оскільки в умовах, коли відправник не має свого агента в порту і не має інших засобів контролю за своєчасністю відправки, ніщо не перешкоджає перевізнику здійснити перевезення наступним рейсом.

Коносамент має бути підписаний капітаном або іншим представником перевізника. Наявність підпису є обов'язковою за законом, відсутність його позбавляє коносамент сили документа, що засвідчує наявність договору морського перевезення вантажу.

Підпис відправника не є обов'язковим за законом, однак, його наявність передбачена у деяких проформах коносаментів. В цих проформах коносамента місце для підпису відправника відведене в тій його частині, де повинні бути наведені особливі зауваження відправника. Таким чином, можна було б зробити висновок про те, що підпис відправника засвідчує лише його особливі зауваження. Однак, таке тлумачення підпису відправника, на нашу думку, є помилковим. Підпис відправника зобов'язує його до відповідальності за надані відомості щодо вантажу, за правильне зазначення пункту призначення, вантажоодержувача та його адреси. Отже, особа, яка підписала коносамент, вважається відправником вантажу.