Мы ВКонтакте

Стаття 150. Надконтрсталійний час

Під час завантаження судна у разі закінчення контрсталійного часу перевізник має право стягнути завдані йому подальшою затримкою судна збитки і відправити судно в рейс, якщо навіть весь обумовлений вантаж не навантажено на судно з причин, що не залежать від перевізника. При цьому перевізник зберігає право на одержання повного фрахту.

Коментар:

Іноді під час сталії не можливо закінчити вантажні операції, і правовідносини сторін договору морського перевезення вантажу переходять у нову стадію - надконтрсталійний час (детеншн).

Детеншн слід розглядати двояко: по відношенню до відправника і по відношенню до перевізника. У першому випадку детеншн є санкцією за затримку судна понад сталійний час, а відносно перевізника - компенсацією його збитків, що виникли внаслідок затримки судна під вантажними операціями понад обумовленого строку.

У французькому морському праві поняття "надконтрсталія" охоплює два її види, які протягом тривалого часу поєднували, хоча вони мають суттєву різницю. Надконтрсталія першого виду умовно визначається як понадпростійний час і являє собою затримку судна під вантажними операціями по закінченню простою. Сторони цієї надконтрсталії і винагорода за неї, яку має сплатити відправник перевізнику, заздалегідь обумовлюються сторонами в договорі. Надконтрсталія другого виду не фіксується в договірному порядку. Таким чином, розмежування між двома видами надконтрсталії полягає в тому, що перший її вид обумовлюється сторонами в договорі як додатковий строк до простою (контрсталійного) часу, тоді як надконтрсталія другого виду не передбачається договором. Однак, визначаючи поділ надконтрсталії на два види, слід зауважити на практичну обмеженість застосування цього поділу, оскільки більшість судновласників підтримують англійську систему морського права, яка знає лише контрсталію, тобто простій (demurrage) і надконтрсталію як збитки внаслідок понадпростою, не передбачені сторонами в договорі (detention).

В радянському морському праві терміни "сталія", "контрсталія" і "надконтрсталія" не застосувалися взагалі. Відповідно до їх значення використовувалися поняття: строк навантаження-розвантаження, строк простою і строк затримки. Проте в юридичній літературі та деяких нормативних актах застосовувалися терміни "сталія", "контрсталія" та "стояночний час".

На відміну від французького в радянському морському праві під стояночним часом розуміли весь час перебування судна в порту, а не тільки ту його частину, протягом якої судно безпосередньо знаходиться під вантажними операціями.

Згідно з коментованою статтею під час навантаження судна у разі закінчення контрсталійного часу перевізник має право стягнути завдані йому подальшою затримкою судна збитки і відправити судно у рейс, якщо навіть весь обумовлений вантаж не навантажено на судно з причин, що не залежать від перевізника. При цьому перевізник зберігає право на одержання повного фрахту.

Для реалізації перевізником права, передбаченого статтею 150 КТМУ, необхідна наявність таких умов:

1) закінчення контрсталійного часу;

2) на судно навантажено не весь обумовлений договором вантаж з причин, що не залежать від перевізника;

3) відправник або одержувач не відмовилися від договору у встановленому статтями 156 - 158 КТМУ порядку.

При цьому не має значення, встановлено строк контрсталії угодою сторін чи згідно з ставками, прийнятими у відповідному порту. Причинами та відповідними перешкодами під час навантаження можуть бути дії відправника або одержувача, третіх осіб, влади або причини, що мають природний чи суспільний характер, і тому знаходяться поза контролем перевізника.

За наявності усіх вищенаведених умов перевізник вправі отримати провізну плату за ненавантажену кількість вантажу, яку відправник зобов'язаний був надати для перевезення згідно з договором перевезення, тобто так звану "мертву провізну плату". Вона нараховується за такими ставками, за якими оплачено перевезення зданого на судно вантажу за винятком вартості навантаження і розвантаження не поданого до перевезення вантажу, якщо вона входить у ставку провізної плати.

Перевізник вправі відправити судно у рейс лише у разі непред'явлення відправником обумовленої кількості вантажу для перевезення до перебігу контрсталійного часу. Якщо прийом вантажу до перевезення здійснюється під час контрсталії, перевізник втрачає право відправити судно у рейс, навіть якщо кріплення і сепарація вантажу мали затримати судно понад встановлений контрсталійний час.