Мы ВКонтакте

Стаття 162. Видача вантажу

Вантаж видається в порту призначення:

1) за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги;

2) за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або "наказу одержувача", а в разі наявності у коносаменті передаточних написів - особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім бланковим написом; 

3) за коносаментом на пред'явника - пред'явнику коносамента.

Коментар:

Процес морського перевезення вантажу закінчується видачею вантажу одержувачу. Стаття 162 КТМУ пов'язує початок процесу видачі вантажу з пред'явленням коносамента.

Видача вантажу - це комплекс дій, спрямованих на своєчасну передачу вантажу одержувачу або іншій уповноваженій на це особі, який бере початок на стадії завершення транспортування вантажу і пов'язаний з обов'язком перевізника повідомити про прибуття вантажу. Загальними правилами перевезення вантажів встановлено, що якщо у коносаменті (накладній) вказано адресу одержувача і спосіб посилання повідомлення про прибуття вантажу, то агент порту призначення зобов'язаний надіслати це повідомлення в той самий день прибуття вантажу, однак не пізніше 12 годин наступного дня, навіть якщо вантаж прибув раніше встановленого строку доставки. Витрати на надсилання повідомлення мають бути відшкодовані одержувачем (п. 3.18 Загальних правил). У випадку надсилання з вини перевізника у вищезазначений термін повідомлення про прибуття вантажу перевізник позбавляється права на відшкодування плати за зберігання вантажу протягом прострочених ним днів. Якщо за будь-яких причин перевізник не може виконати доручення про повідомлення одержувача, то він має сповістити про це через агента пункту призначення відправника вантажу і при цьому він не буде нести відповідальності за невиконання цього доручення і не позбавляється права на відшкодування плати за зберігання вантажу. Вимагати від перевізника доказу направлення ним повідомлення відправник може лише у випадку, якщо за умов визначення ним способу повідомлення перевізник може отримати розписку або інший документ, який засвідчує таке повідомлення.

Обов'язок перевізника або його агента щодо повідомлення про прибуття вантажу у порт призначення має істотне значення, оскільки в залежність від нього поставлено своєчасність виконання обов'язків одержувачем. Однак, розглядати цей обов'язок перевізника слід скрізь право одержувача щодо отримання відповідного повідомлення, яке має бути зафіксоване відповідним чином і свідчити про взаємне волевиявлення сторін договору. Оскільки доказом наявності і змісту договору морського перевезення вантажу є коносамент, цілком правильним є зазначення цього права одержувача і відповідного обов'язку перевізника саме у ньому.

Необхідність включення у коносамент зазначеного обов'язку пояснюється тим, що під час перевезення є вірогідним відхилення судна від наміченого шляху слідування або його зміна за певних обставин, що, як правило, призводить до затримки доставки вантажу і вимушених додаткових зусиль одержувача на приймання вантажу від перевізника у порушені строки.

Тому, на нашу думку, доцільно доповнити статтю 162 КТМУ частиною другою наступного змісту: "Перевізник або його агент у порту призначення зобов'язаний повідомити одержувача про прибуття вантажу у день його прибуття, але не пізніше 12 годин наступного дня, навіть якщо вантаж прибув раніше встановленого строку, за умови визначення у коносаменті або подібному йому документі адреси одержувача і способу надсилання такого повідомлення. Витрати на надсилання повідомлення несе одержувач вантажу".

Вантаж видається в порту призначення:

1) за іменним коносаментом - одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для боргової вимоги;

2) за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або "наказу одержувача", а в разі наявності у коносаменті передаточних написів - особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім бланковим написом;

3) за коносаментом на пред'явника - пред'явнику коносамента (ст. 162 КТМУ).

Отже, для передачі ордерних (за наказом відправника, одержувача, банка) і коносаментів на пред'явника встановлено спрощений порядок - за передаточним написом (індосаментом) або простого вручення коносамента. Для ордерного коносамента на практиці застосовуються три варіанти передаточного напису:

- особа, за наказом якої складено коносамент, робить напис про видачу коносамента згідно наказу іншої особи; в свою чергу інша особа може зробити напис згідно наказу третьої особи, яка аналогічним способом може розпорядитися коносаментом; за таких передаточних написів коносамент у будь-якому випадку залишається ордерним;

- утримувач коносамента робить напис із зазначенням особи, на користь якої передається коносамент; в цьому випадку ордерний коносамент перейшов в іменний;

- утримувач коносамента робить напис без зазначення особи, на користь якої передається коносамент; в цьому випадку ставиться лише штамп підприємства та підпис його керівника (це так званий бланковий напис), таким чином ордерний коносамент переходить у коносамент на пред'явника.

Закон не встановлює заборону щодо передачі коносамента на користь тої чи іншої особи, тому коносамент може бути перепоступлено на користь будь-якої особи, у тому числі на користь попереднього утримувача коносамента, який може поступитися коносаментом у подальшому.

Слід зауважити, що видача вантажу перевізником або його агентом у порту призначення має бути здійснена за пред'явленням лише оригіналу коносамента. Перевізник не повинен видавати вантаж без оригіналу коносамента, оскільки така видача може мати наслідком його відповідальність за видачу вантажу особі, яка не має права на його одержання. Однак на практиці трапляються випадки, коли судно приходить у порт призначення до надходження оригіналу коносамента, тому одержувачами пропонуються перевізнику різного роду гарантії відшкодування збитків внаслідок видачі вантажу без пред'явлення оригіналу коносамента. Форми таких гарантій розроблено та впроваджено страховиками.

Недоліком статті 162 КТМУ є також і те, що вона передбачає видачу вантажу лише за коносаментом, тоді як статті 134, 137 КТМУ встановлюють, що крім коносамента, договір морського перевезення вантажу може бути підтверджено іншими письмовими доказами.

Як бути одержувачу, наприклад, якщо вантаж перевозився на підставі морської накладної?

Теоретично він має право на одержання вантажу, але законом передбачено видачу вантажу лише за коносаментом, і тим самим передбачається відсутність у перевізника права видати вантаж за накладною. Тому, на наш погляд, доцільно доповнити статтю 162 КТМУ частиною 4 наступного змісту: "Якщо перевезення вантажу здійснюється на підставі накладної або іншого подібного їй документу, перевізник зобов'язаний видати вантаж одержувачу, якого зазначено в цьому документі".

Втрата коносамента автоматично не призводить до втрати права одержувача отримати вантаж у місці призначення, проте ускладнює доказ наявності цього права. Для захисту своїх прав одержувачу треба буде звертатися до суду.

Після прибуття вантажу в порт призначення одержувач зобов'язаний у встановлені строки отримати вантаж та вивезти його з порту. Видача вантажу одержувачу має бути належним чином оформлена.

В літературі цей процес має назву розкредитування документів або викуп вантажу. Зміст цього процесу полягає у наступному: представник одержувача подає представнику порту призначення, уповноваженому на видачу вантажу (це може бути товарна, вантажна контора порту), доручення і оригінал коносамента або іншого подібного йому документа, отриманого від відправника. Особи, які отримують власний вантаж, замість доручення подають паспорт. Потім порт вносить у коносамент відомості щодо вантажу, розрахунку, претензій одержувача, умов та часу видачі вантажу тощо. Після сплати одержувачем платежів по остаточних розрахунках і розписки про отримання вантажу на коносамент ставиться календарний штемпель з датою прибуття вантажу та виписується ордер на видачу вантажу.

Момент видачі вантажу має важливе юридичне значення, оскільки з цього часу припиняється відповідальність перевізника за збереження прийнятого до перевезення вантажу, нараховуються строки для пред'явлення претензій щодо несхоронного перевезення або прострочки доставки вантажу. Слід розрізняти дату фактичної видачі вантажу одержувачу і дату оформлення видачі вантажу. Вони можуть не співпадати і їх правове значення є різним. Дата оформлення видачі вантажу визначається за календарним штемпелем, тобто є датою розкредитування документів, що лежить в основі нарахування строків пред'явлення вимог щодо перевезення. У всіх інших випадках вирішальною є дата фактичної видачі вантажу - тобто дата вивозу вантажу з порту.