Мы ВКонтакте

Стаття 189. Відмова перевізника від договору

Перевізник має право відмовитися від договору морського перевезення пасажира при настанні обставин, зазначених у пунктах 1-4 статті 156 цього Кодексу.

Договір морського перевезення пасажира припиняється без відмови сторін при настанні обставин, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої статті 158 цього Кодексу.

У разі припинення договору морського перевезення пасажира до відходу судна пасажиру повертається вся плата за проїзд і провіз багажу, а при припиненні договору після початку рейсу - частина вказаної плати пропорційно відстані, перевезення на яку не відбулося.

Перевізник має право затримати відхід судна, змінити маршрут перевезення, місце посадки або висадки пасажира, якщо такі дії будуть необхідні внаслідок стихійного лиха, несприятливих санітарно-епідеміологічних умов у порту відправлення, призначення або за маршрутом перевезення, а також інших подій і явищ, що не залежать від перевізника і роблять неможливим виконання договору морського перевезення пасажира. 

Коментар:

Коментована стаття закріплює право перевізника відмовитися від договору перевезення пасажира у випадках, які передбачені пунктами 1 - 4 статті 156 цього Кодексу. Зокрема, такими випадками є:

- воєнні або інші дії, що можуть загрожувати небезпекою захоплення судна або вантажу;

- блокада порту відправлення або призначення;

- затримання судна за розпорядженням властей з причин, що не залежать від сторін договору;

- залучення судна для спеціальних потреб держави.

Таким чином, ст. 189 розповсюджується на ситуації, коли відмова від виконання договору перевезення пасажира не пов'язана з порушенням сторонами договірних зобов'язань.

Даною статтею не визначається час, на протязі якого перевізник має право відмовитися від виконання договору перевезення пасажиру. Проте, вважається, що така відмова може мати місце в будь-який час до закінчення поїздки. Наслідки відмови перевізника від договору для пасажира можуть бути різними. Так, в разі припинення договору до відходу судна пасажиру повертається вся плата за проїзд і провіз багажу, а при припиненні договору після початку рейсу - частина вказаної плати пропорційно відстані, перевезення на яку не відбулося.

Якщо ч. 1 коментованої статті визначає вичерпний перелік обставин, за наявності яких перевізник має право відмовитися від договору морського перевезення пасажира, то ч. 2 цієї статті передбачає підстави припинення договору перевезення пасажира без відмови сторін при настанні обставин, що пов'язані з неможливістю його виконання, в тому числі з обставин, що залежать від перевізника. Такими обставинами, зокрема, є:

- загибель або силоміць захоплення судна;

- визнання судна непридатним для плавання.

Загибель судна або його захоплення роблять неможливим продовження рейсу. У зв'язку з об'єктивною неможливістю виконання, договір повинен бути припинений за ініціативою перевізника. В залежності від причин загибелі судна, а також того, кому судна належало і хто його фактично використовував, можуть виникнути правовідносини, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої як пасажиру, так і перевізнику, що отримав збитки у зв'язку з достроковим припиненням договору перевезення пасажира.

Захоплення судна відбувається у зв'язку з воєнними діями, загрозою воєнних дій або піратством.

Визнання судна непридатним для плавання може бути підставою для відмови від виконання договору морського перевезення пасажира, оскільки продовження рейсу таким судном становить загрозу для пасажира або може бути взагалі технічно неможливо. Якщо непридатність судна для плавання виникла у зв'язку з недбалістю перевізника, то перевізник не може посилатися на ст. 158 Кодексу і повинен нести відповідальність за неналежне виконання договору перевезення пасажира.

Частина 4 коментованої статті закріплює право перевізника без завчасного попередження затримати відхід судна, тобто затримати або перенести відправлення судна на інший час, змінити маршрут перевезення, місце посадки або висадки пасажира, якщо такі дії викликані необхідністю захисту інтересів самих пасажирів, перевізника і виникли з обставин, що не залежать від перевізника. Такими обставинами можуть бути стихійні явища, які можуть мати характер непереборної сили, але можуть також виникати внаслідок інших подій і явищ на морі, що пов'язані із специфікою природних умов, в яких здійснюється мореплавство і особливостей професійної діяльності морського перевізника.

Для віднесення того чи іншого явища до обставин, що дають право перевізнику на зміну договору морського перевезення пасажира необхідно, щоб воно виникло випадково, неочікувано і не з вини перевізника. Оскільки стихійні явища виникають неочікувано, перевізник не може попередити їх шкідливі наслідки і тому вимушений змінити час або маршрут перевезення пасажира. При цьому, такі явища можуть виникнути не тільки під час перевезення, але й до початку рейсу або після оголошення посадки.

Під несприятливими санітарно-епідеміологічними умовами розуміються епідемії інфекційних захворювань, що виникли на судні і становлять загрозу для пасажирів і членів екіпажу судна. З метою безпеки перевізник вимушений змінити пункт відправлення, пункт призначення або оголошений маршрут слідування судна.