Мы ВКонтакте

Стаття 208. Обмеження щодо користування судном

Фрахтувальник зобов'язаний здійснювати експлуатацію судна відповідно до умов фрахтування, визначених договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

Коментар:

Договір чартеру (фрахтування) укладається для досягнення певних цілей торговельного мореплавства на умовах надання судна і послуг членів екіпажу (тайм-чартер), визначених договором. Тобто, фрахтувальник не має право експлуатувати судно для здійснення інших цілей, ніж це передбачено договором. Так, якщо, наприклад, в договорі передбачено використання судна для перевезення, то воно не може використовуватися фрахтувальником для рибних або інших морських промислів і навпаки. Крім того, фрахтувальник повинен дотримуватися встановлених в договорі обмежень, що стосуються перевезення окремих категорій вантажів внаслідок їх небезпечності.

Крім того, обмеження щодо використання судна фрахтувальником пов'язані із встановлення району плавання (див. коментар до ст. 205). До того ж, за договором чартеру (фрахтування) судна фрахтувальнику може бути дозволено використання лише частини приміщень судна. Так, якщо говорити про договір тайм-чартеру, то фрахтувальнику, як правило, надаються у користування трюми, диптанки, твіндеки, частина палуби, відведена для вантажу, пасажирські каюти тощо. В той же час приміщення для зберігання запасів продовольства, води, спорядження, а також каюти і приміщення для відпочинку капітана і інших членів екіпажу залишаються у користуванні судновласника.

За умовами договору чартеру (фрахтування) фрахтувальник також приймає на себе частину витрат по експлуатації судна - оплату палива, лоцманських зборів, вартість навантаження, укладки і розвантаження вантажів тощо.

Проте, незалежно від цілей торговельного мореплавства фрахтувальнику належать отримані від цього доходи. Це може бути фрахт, отриманий від перевезень за договором субфрахтування, доходи від перевезення пасажирів і вантажів, морських промислів, піднімання майна, що затонуло, тощо.