Мы ВКонтакте

Стаття 222. Поняття договору морського буксирування

За договором морського буксирування власник одного судна зобов'язується за винагороду відбуксирувати інше судно чи плавучий об'єкт на певну відстань або буксирувати його протягом певного часу чи для виконання маневру. 

Коментар:

Переміщення об'єктів може відбуватися не тільки шляхом їх перевезення, але й шляхом їх штовхання або тяги. За допомогою допоміжних судів в морських портах здійснюється швартування або переміщення суден від одного причалу до іншого. Такі операції називаються буксируванням.

Коментованою статтею дається легальне визначення договору морського буксирування. Договір морського буксирування є різновидом договору про надання послуг, що регулюється нормами глави 63 ЦК. Сторонами даного договору виступає власник буксира (виконавець або буксирувальник) та власник судна чи плавучого об'єкту, що буксирується (замовник або клієнт). В якості буксирувальника може виступати пароплавство, порт або пристань. В якості замовника може виступати будь-яка особа, що заінтересована в буксируванні судна чи плавучого об'єкту.

Договір морського буксирування є двостороннім, консенсуальним та оплатним договором.

Кодекс торговельного мореплавства України виділяє два види буксирування:

1. Міжпортове буксирування - буксирування судна або іншого плавучого об'єкта на певну відстань, тобто від одного пункту до іншого;

2. Портове буксирування - виконання маневрів судна в портових водах (в тому числі ввід в порт або вивід з порту судна).

Основним призначенням морського буксирування є доставка судна або іншого плавучого об'єкта, який не може переміщатися самостійно (наприклад, несамохідне судно або аварійне судно) від одного пункту в інший. Проте, бувають випадки, коли послуги буксиру є необхідними для надання допомоги при здійснення маневру великих судів на обмеженій акваторії порту. Діючим законодавством України також встановлюється випадки, коли укладання договору морського буксирування є обов'язковим.