Мы ВКонтакте

Стаття 233. Форма і зміст договору міжпортового буксирування

Договір міжпортового буксирування укладається у письмовій формі. Договір повинен містити умови про порти (пункти) відправлення і призначення, про час буксирування, про права і обов'язки сторін, про відповідальність за порушення договору, про ті особливості об'єктів, що буксируються і можуть впливати на безпеку буксирування, про інші обставини, які сторони вважають за необхідне обумовити окремо. 

Коментар:

За загальним правилом договір міжпортового буксирування укладається у письмовій формі, про що зазначає ст. 233 Кодексу, на відміну від договору портового буксирування, який може укладатися і в усній формі. Документами, що підтверджують укладання договору, як правило, виступає транспортна накладна, що надається відправником та видана на її підставі буксирувальником квитанція про прийняття судна чи іншого об'єкту, що буксирується.

Зміст договору міжпортового буксирування визначається особливостями кожного виду договору буксирування, зокрема, об'єкта буксирування. Проте, коментована стаття в загальному вигляді визначає ті умови договору міжпортового буксирування, що повинні бути наявні в кожному в них. Зокрема, договір міжпортового буксирування повинен містити умову щодо прав та обов'язків сторін. Так, всі обов'язки сторін договору міжпортового буксирування поділяються на дві групи. Перша група - це ті обов'язки, які сторони повинні здійснити до подання буксира і прийняття судна чи іншого об'єкта до буксирування. Друга група обов'язків виконується в процесі буксирування і після його завершення. До першої групи обов'язків власника судна, що буксирується можна віднести обов'язок привести судно чи інший об'єкт, що буксирується в стан, придатний для буксирування; пред'явити судно чи інший об'єкт, що буксирується для огляду і здачі буксирувальнику разом з необхідними документами в установлений строк тощо. Що стосується буксирувальника, то на нього покладається обов'язок надати в належному місці і в обумовлений строк буксир, забезпечити його всім необхідним для буксирування і безпечного плавання, укомплектувати відповідним екіпажем; перевірити судно чи інший об'єкт, що пред'являється для буксирування, в тому числі перевірити документи та придатність цього об'єкту для буксирування тощо.

Важливою умовою будь-якого договору міжпортового буксирування є умова про відповідальність сторін. Відповідальність сторін договору міжпортового буксирування перш за все залежить від розподілу обов'язків по управлінню буксируванням. Так, відповідно до ст. 235 Кодексу міжпортовим буксируванням управляє капітан буксируючого судна. Тобто відповідальність за шкоду, завдану судну чи іншому об'єкту, що буксирується або майну, що на ньому знаходиться, несе буксирувальник, якщо не доведе відсутності своєї вини. Інший порядок відповідальності за договором міжпортового буксирування може бути встановлений угодою сторін.