Мы ВКонтакте

Стаття 237. Розірвання договору буксировласником

У разі неготовності об'єкта до буксирування в обумовлені договором строки після прибуття буксира в пункт відправлення власник буксируючого судна має право розірвати договір з покладенням на власника об'єкта, що підлягає буксируванню, всіх понесених буксировласником витрат, пов'язаних з переходом буксира в пункт відправлення і зворотним переходом його в порт базування або інший пункт, розташований не далі, ніж порт базування, а також неотриманих прибутків (втраченої вигоди). 

Коментар:

Як вже зазначалося в ст. 223, а також в коментарі до ст. 233 Кодексу до обов'язків власника судна, що буксирується відноситься обов'язок привести судно чи інший об'єкт, що буксирується в стан, придатний для буксирування. В разі невиконання власником судна, що буксирується зазначеного обов'язку в строк, що визначений договором, власник буксируючого судна може використати своє право на розірвання договору міжпортового буксирування відповідно до ст. 237 Кодексу.

При цьому всі витрати, пов'язані із такою відмовою власника буксируючого судна покладаються на власника судна чи іншого об'єкту, що буксирується. Власник буксируючого судна може вимагати окрім відшкодування понесених витрат також сплати неотриманих прибутків (втраченої вигоди).