Мы ВКонтакте

Стаття 267. Відшкодування страховиком витрат страхувальника

Страховик зобов'язаний відшкодувати страхувальнику необхідні витрати, зроблені останнім з метою запобігання або зменшення збитків, за які відповідає страховик, а також витрати, зроблені для виконання вказівок страховика (стаття 263 цього Кодексу), для з'ясування і встановлення розміру збитків, належних відшкодуванню страховиком, і для складання диспаші з загальної аварії.

Витрати, зазначені в цій статті, відшкодовуються пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості. 

Коментар:

Коментована стаття безпосередньо пов'язана зі ст. 263 Кодексу, яка покладає на страхувальника обов'язок вжити всіх залежних від нього заходів для запобігання і зменшення збитків. В разі належного виконання вказаного обов'язку страхувальником, ст. 267 гарантує відшкодування йому всіх витрат, що ним були зроблені у зв'язку з його виконанням.

Оскільки коментована стаття зобов'язує страховика відшкодувати понесені страхувальником витрати, що вказані в ч. 1 цієї статті, на страхувальника в свою чергу покладається обов'язок довести перед страховиком наявність цих витрат. Тобто, страхувальник повинен надати страховику документальне підтвердження тих витрат, що ним були зроблені у зв'язку з виконанням ним обов'язку, передбаченого ст. 263 Кодексу. Такими доказами можуть виступати платіжні доручення на оплату певних робіт, договори на виконання робіт, банківські виписки про перерахування грошових коштів тощо.

Вказані витрати страхувальнику можуть бути відшкодовані страховиком як одночасно із виплатою страхового відшкодування, так і окремо.

Обсяг відшкодування витрат, передбачених ч. 1 цієї статті, залежить від того, чи застраховано майно повністю або в певній частині. У випадку страхування майна на повну його вартість витрати компенсуються повністю, а у випадку страхування майна на неповну вартість - в частині, пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості, про що вказує ч. 2 коментованої статті.