Мы ВКонтакте

Стаття 311. Виключення обмеження відповідальності

До відповідальності за заподіяну шкоду від забруднення, передбаченої в цій главі, відповідно застосовуються статті 350, 354, 355, 356, 357 цього Кодексу. 

Коментар:

Згідно коментованої статті до відповідальності за заподіяну шкоду від забруднення, передбаченої в коментованій главі КТМУ, застосовуються загальні правила про обмеження відповідальності судновласника, а саме:

1) ст. 350 КТМУ про умисну шкоду,

2) ст. 354 КТМУ про зустрічну вимогу,

3) ст. 355 КТМУ про перехід права обмеження відповідальності,

4) ст. 356 КТМУ про визнання відповідальності,

5) ст. 357 КТМУ про недійсність угод про обмеження відповідальності.

Зазначимо, що у коментованому розділі КТМУ йдеться про відповідальність, що має свій предмет регулювання - окремий вид правопорушення - правопорушення від забруднення моря нафтою. Правопорушення від забруднення моря нафтою можна визначити як протиправну дію чи бездіяльність осіб, що здійснюють експлуатацію морського судна, яка не відповідає вимогам норм, що регулюють мореплавство, призводить до забруднення навколишнього середовища внаслідок витоку або зливу нафти із судна. Не зважаючи на те, що у Конвенції 1992 р. така відповідальність віднесена до цивільної відповідальності, зазначимо, що суб'єктний склад правопорушення й характер такої відповідальності можуть бути підставами для віднесення її саме до господарсько-правової відповідальності, а відшкодування збитків від забруднення моря нафтою - до виду господарських санкцій, а саме - відшкодування збитків. Отже, правопорушення від забруднення моря нафтою є окремим видом позадоговірних правопорушень і може бути підставою господарсько-правової відповідальності.

Обмеження відповідальності судновласника - це окремий правовий інститут, норми якого спрямовані на визначення особливостей відповідальності судновласника і застосовуються лише у сфері торговельного мореплавства (див. коментар до розділу X КТМУ). З огляду на це, норми КТМУ про обмеження відповідальності судновласника носять загальний характер, а норми коментованої глави про обмеження відповідальності власника судна внаслідок забруднення моря нафтою - спеціальний (окремий) характер, оскільки для їх застосування визначальними є наступні умови:

А) суб'єкт застосування - йдеться про відповідальність не будь-якого судновласника, а саме власника морського судна (поняття "власник судна" і "судновласник" розмежовуються - див. коментар до ст. 20 КТМУ);

Б) сфера застосування - норми гл. 4 розділу IX КТМУ застосовуються лише до відносин, пов'язаних із відшкодуванням шкоди внаслідок забруднення моря нафтою.

Застосування загальних правил про обмеження відповідальності судновласника в контексті цієї статті не впливає на визначення спеціального характеру відповідальності власника судна внаслідок забруднення моря нафтою.