Стаття 341. Заява про морський протест

Якщо в період плавання або стоянки судна мала місце подія, що може бути приводом для пред'явлення судновласнику майнових вимог, капітан з метою забезпечення доказів для захисту прав і законних інтересів судновласників робить у встановленому порядку заяву про морський протест.

Заява про морський протест повинна містити опис обставин події та заходів, вжитих капітаном для забезпечення цілості довіреного йому майна. 

Коментар:

Морський протест - це заява капітана судна, що зроблена ним компетентному державному органу у зв'язку із подією, що мала місце на судні, яка у подальшому може бути підставою для пред'явлення судновласникові майнових вимог.

Заява про морський протест робиться з метою захисту прав та законних інтересів судновласника, а також задля того, щоб довести відповідний факт: пошкодження судна чи вантажу внаслідок форс-мажорних обставин або за наявності таких обставин чи небезпеки, за які перевізник не несе відповідальності. Проте слід мати на увазі, що самого факту оформлення морського протесту недостатньо задля звільнення судновласника від відповідальності. Морський протест є доказом конкретних фактів, однак може бути заперечений у зв'язку з поданням зацікавленими особами інших доказів, які більш об'єктивно характеризують фактичні обставини події.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту України від 03.03.2004 N 20/5, нотаріуси вчиняють морські протести. Отже, морський протест є видом нотаріальної дії, однак його вчинення характеризують наступні особливості: нотаріус не проводить огляд речових доказів, не направляє зацікавленим особам повідомлення про вчинення морського протесту, капітан та члени екіпажу, що залучаються до вчинення цієї нотаріальної дії, не попереджаються про відповідальність за подання неправдивих свідчень.

Отже, правова природа морського протесту полягає у наступному:

а) морський протест є способом забезпечення доказів;

б) морський протест є одним із видів письмових доказів;

в) морський протест, як вид доказу, підлягає оцінці судом чи арбітражем;

г) вчинення морського протесту є видом нотаріальної дії.

Право зробити заяву про морський протест має лише капітан судна, оскільки поряд з функціями судноводіння він виконує функції з управління на судні. Коментованою статтею передбачено право капітана заявити морський протест відносно події, що може статися як під час стоянки судна, так і під час плавання. На практиці найбільш розповсюджені випадки заявлення морського протесту під час перевезення вантажів. Значення морського протесту в цьому разі пов'язується з доказом того, що втрата, пошкодження чи прострочення доставки вантажу виникли не з вини перевізника.

Заява про морський протест повинна містити опис обставин події і заходів, вжитих капітаном для забезпечення цілості довіреного йому майна. Однак таку загальну вимогу до змісту морського протесту на практиці прийнято конкретизувати з урахуванням вказівок, що наводилися в інструктивному листі Мін'юсту СРСР від 31.05.76 р. N К-8-332 "Про вчинення морських протестів". Отже, в заяві про морський протест повинні чітко й коротко викладатися обставини події та наводитися заходи, що були вчинені для попередження або зменшення збитків. Опис вжитих заходів повинен являти собою сукупність відомостей про добросовісне виконання капітаном й екіпажем своїх обов'язків.

З огляду на форму морського протесту (схвалена Міжнародним морським комітетом в Амстердамі 19 - 24 вересня 1949 р.), в заяві про морський протест зазначаються наступні відомості: щодо найменування судна та його прапор, прізвище капітана, найменування судновласника, порти відправлення та призначення, відомості про морехідний стан судна, найменування вантажу, обставини навантаження, інформація про рейс, а також про заходи, що були вжиті екіпажем під час рейсу задля збереження вантажу. Всі відомості повинні відповідати записам у судновому журналі. Заява підписується капітаном судна і засвідчується судновою печаткою.