Мы ВКонтакте

Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

 

Коментар:

 На відміну від пом'якшуючих обставин у коментованій статті дано вичерпний, закритий перелік обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, який не може бути розширено суб'єктами адміністративної юрисдикції.

 Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб, припинити її, свідчить, по-перше, про злісний характер правопорушення, про неоажання винного відмовитися від протиправної поведінки й, по-друге, про ігнорування правомірних вимог уповноважених на те осіб про припинення правопорушення. До того ж варто мати на увазі, що невиконання законних вимог окремих посадових осіб і представників громадськості про припинення правопорушення утворюють самостійний склад адміністративної провини. Так, ст. 185 КпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції або народного дружинника при виконанні ними своїх обов'язків з охорони громадського порядку.

 Повторне протягом року здійснення однорідного правопорушення, за яке особа вже піддавалася адміністративному стягненню, свідчить про стійку протиправну установку порушника, щодо якого не відбулося виховного й попереджувального впливу адміністративне  стягнення,  накладеного  за  перше  правопорушення.  Обтяжуючою обставиною повторне правопорушення може бути визнане в таких випадках. По-перше, повторним у змісті коментованої статті є тільки знову вчинене однорідне правопорушення. Якщо особа, що раніше піддавалося адміністративному стягненню, робить після цього інші адміністративні правопорушення, то такий рецидив (загальний рецидив) адміністративне законодавство не визнає як обтяжуючої відповідальності обставини. По-друге, законодавець відповідно до ст. 39 Кодексу встановлює річний строк, протягом якого правопорушення може бути визнано повторним. По-третє, повторним є тільки правопорушення, вчинене особою, до якої за однорідне правопорушення були застосовані міри адміністративного стягнення. Певні проблеми тут викликає поняття однорідного правопорушення. Однорідність означає посягання на той самий родовий або видовий об'єкт, тобто це не тотожні проступки, відповідальність за вчинення яких передбачається однією нормою. Наприклад, однорідними слід визнати всі порушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, порушення правил паспортної системи, правил дозвільної системи тощо. По-четверте, обставиною, що обтяжує відповідальність, визнається повторне вчинення правопорушення, якщо воно не є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення. Так, неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 1863 КпАП) утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, в якому повторність є кваліфікуючою ознакою і з огляду на це не може виступати як обставина, що обтяжує відповідальність. Вчинення правопорушення особою, що раніше вчинила злочин, є обтяжуючою обставиною незалежно від того, чи притягалася вона за нього до кримінальної відповідальності чи ні. Сам факт злочинної поведінки свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи, що вчинила після злочину ще й адміністративне правопорушення.

 Втягнення - це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки, залучається до неї, в такої особи виникає бажання поводитись певним чином. На відміну від примушування, особа згодом вчиняє бажані для винного дії за власною волею. Втягнення полягає у впливі на свідомість конкретного неповнолітнього завдяки переконуванню в доцільності, вигідності певної поведінки. Воно здійснюється шляхом умовлянь, залякування, підкупу, обману, розпалювання почуття помсти, заздрощів або інших низьких спонукань, розповідей про легкість і доступність певних дій, навчання способам та прийомам їх виконання тощо. Втягнення неповнолітнього у правопорушення обтяжує відповідальність незалежно від того, в якій формі воно здійснювалося (підбурювання, обман, угода, використання залежного становища тощо). До того ж втягнення неповнолітнього передбачає в цьому випадку його залучення до вчинення адміністративного правопорушення. Втягнення неповнолітніх злочинну діяльність, пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми утворює склад злочину, передбачений ст. 304 Кримінального кодексу України. З огляду на особливу небезпеку втягнення неповнолітніх у пияцтво, законодавець передбачив адміністративну відповідальність за доведення цих осіб до стану сп'яніння (ст. 180 КпАП). До того ж необхідно брати до уваги, що під пияцтвом, за втягнення в яке неповнолітніх передбачена кримінальна відповідальність, розуміють неодноразове вживання спиртних напоїв, а для настання адміністративної відповідальності за ст. 180 КпАП достатньо одного випадку доведення неповнолітнього до стану сп'яніння.

 Здійснення правопорушення групою осіб завжди становить більшу небезпеку. До того ж мається на увазі об'єднання зусиль для вчинення того самого адміністративного правопорушення. Самостійне вчинення однорідних правопорушень декількома особами не є за змістом коментованої статті обтяжуючою відповідальність обставиною.

 Здійснення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин закон визнає обтяжуючою обставиною. Під умовами стихійного лиха розуміються землетрус, обвали, селі, пожежі, повені та інші обставини. До інших надзвичайних обставин належать воєнний стан, яким відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» вважається особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень, а також інші умови, що значно ускладнюють обстановку та створюють підвищену небезпеку для населення. Особа, що використовує такі обставини для вчинення правопорушення, повинна нести підвищену адміністративну відповідальність у межах санкції статті.

 Здійснення правопорушення в стані сп'яніння є обтяжуючою обставиною. Такий стан повинний бути встановлений матеріалами справи (акт медичного огляду, показання свідків тощо). Для деяких видів адміністративних правопорушень стан сп'яніння є однією з невід'ємних ознак складу. Так, ст. 178 КпАП передбачає відповідальність за появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, за появу в громадських місцях у п'яному виді, ст. 130 - за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані сп'яніння. Закон надає право органам (посадовим особам), що накладають адміністративне стягнення, не визнати стан сп'яніння обтяжуючою обставиною залежно від характеру адміністративного правопорушення (наприклад, для відповідальності за безквитковий проїзд не має значення, чи вчинено його в стані сп'яніння).